У Тернополі відновлять підземний храм. ФОТО

Про існування церкви, яка знаходиться під приміщенням місцевої прокуратури тривалий час не знали.

Про це пише видання "20 хвилин".

Радянська влада перетворила церкву на спортзал. В нішах намальовані спортивні ракетки
Фото: 20minut

Створення храму жіночого монастиря сестер-йосафіток датують початком ХХ століття.

"Церква є частиною підземних комунікацій, від якої ведуть чимало проходів, якими користувались монахині. Зокрема, вона сполучена з місцевим Архикатедральним собором УГКЦ", - каже голова ГО "City Project" Андрій Кір.

 Архикатедральний собор УГКЦ. Фото: Пара молода

"Частина відгалужень ще не досліджені, оскільки вони замуровані. Церква потребує реставрації, бо вона зараз в дуже занедбаному стані. Радянська влада знищила там все. І про те, що це приміщення було колись храмом нагадують тільки ніші.

Її переробили під спортивний зал, зокрема там ще досі висить баскетбольне кільце. А ще використовували як тир та бомбосховище. А згодом на довгий час просто забули.

Проблема відновлення пам'ятки полягає в тому, що наразі доступним є вхід лише через прокуратуру, яка є режимним об'єктом" - пояснює пан Андрій

 Будівля Тернопільської обласної прокуратури. Фото: Телефонний довідник Тернополя і Тернопільської області

"Якщо чесно, я сам довгий час не знав, що майже навпроти міської ради є підземна церква. Це було просто відкриття", - каже заступник міського голови Леонід Бицюра.

"Ми виявили, що об'єкт взагалі без власника і поставили приміщення на облік комунального майна. Зрозуміло, що водити туристів через приміщення прокуратури ми не можемо, тому чекаємо на пропозиції архітекторів, яким чином організувати вхід в церкву з двору" - відзначив заступник мера.

Нагадуємо, що низку земських шкіл початку ХХ ст. визнали пам‘ятками культурної спадщини.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.