Спецпроект

Кабмін заклав капсулу ІІ черги будівництва Меморіалу Голодомору

Рішення про будівництво ІІ черги Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» схвалене Урядом в рамках відзначення 85-х роковин страшної трагедії.

Про це повідомляє УІНП з посиланням на Урядовий портал.

 Володимир Гройсман. Фото: Урядовий портал

Під час заходу 3 квітня прем'єр-міністр Володимир Гройсман підкреслив, що "Розбудова Музею – це великий проект, який передбачає будівельні роботи, продовження досліджень, формування великої експозиції, яка розповість всьому світу про те, "що приховували десятиліттями".

Реалізація таких проектів – справа честі, духовності, шани до історії. Це наш фундамент", - сказав Глава Уряду.

За задумом архітекторів, друга черга меморіального комплексу буде "захована" у Дніпровський схил, який наразі укріплюється. Це не змінить ландшафту і збереже ідею музею – як свічки пам'яті. Проект вже погоджено ЮНЕСКО.

Також уже схвалено ескізний проект реконструкції музею кошторисною вартістю близько 772 млн грн.

Спектр запланованих у рамках вшанування заходів – вельми широкий. Він враховує активізацію роботи з міжнародною спільнотою щодо визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу.

Проведення великих виставок і зустрічей – з метою доведення світу масштабів трагедії та Міжнародного форуму, присвяченого 85-м роковинам Голодомору у листопаді поточного року.

Нагадуємо, що у лютому в Австралійський парламент внесли пропозицію вшанувати 85-ті роковини Голодомору.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.