Книгу про звільнення Криму від більшовиків презентували в Києві та виклали онлайн

Про похід Петра Болбочана, а також про розвінчання російських міфів про начебто "неукраїнський" Крим говорили на презентації книги історика Сергія Громенка "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана 1918 р." 18 квітня у столиці.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

Книжка присвячена спробі Української Народної Республіки у квітні 1918 року включити до свого складу Кримський півострів, попередньо визволивши його від більшовиків, які раніше узурпували там владу.

 

"Історія - це сукупний досвід народу. Знання про трагічні сторінки дає можливість уникнути помилок. Знання про перемоги - надихає на їх повторення. Книга "Забута перемога" про успішну операцію із звільнення Криму під керівництвом Петра Болбочана. Безперечно нині, коли Крим окупований Росією - це та історія, яку українці повинні знати і пам‘ятати, для того щоб повторити", - наголосив Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук.

"Історія Кримської операції Петра Болбочана - це не тільки минуле, а, на жаль, це ще й актуальне сьогодення. Намагаючись виправдати анексію півострова, російська пропаганда нав’язує нам та цілому світу думку, що Україна не має до Криму жодного відношення", - вважає автор книги Сергій Громенко, кандидат історичних наук, публіцист, фахівець з кримської гуманітарної проблематики.

Кирило Галушко, Володимир В'ятрович і Сергій Громенко. Фото: Укрінформ

За його словами, тріумф української зброї на півострові у квітні 1918 року наочно демонструє всю безпідставність цих тверджень.

Як розповів історик, публіцист і блогер Кирило Галушко, у 2014 році Сергій Громенко був змушений залишити Крим і тоді ж він почав дуже активно працювати не лише як науковець, але і як популяризатор історії. Він одним із першим почав розвінчувати російські міфи щодо історії Криму та пропагувати українське бачення історії Криму у різноманітних форматах: від науково-популярних книжок до публічних лекцій та радіопередач.

Книгу можна завантажити за посиланням або отримати паперовий примірник, звернувшись листом до Українського інституту національної пам’яті.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.