Книгу про звільнення Криму від більшовиків презентували в Києві та виклали онлайн

Про похід Петра Болбочана, а також про розвінчання російських міфів про начебто "неукраїнський" Крим говорили на презентації книги історика Сергія Громенка "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана 1918 р." 18 квітня у столиці.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

Книжка присвячена спробі Української Народної Республіки у квітні 1918 року включити до свого складу Кримський півострів, попередньо визволивши його від більшовиків, які раніше узурпували там владу.

 

"Історія - це сукупний досвід народу. Знання про трагічні сторінки дає можливість уникнути помилок. Знання про перемоги - надихає на їх повторення. Книга "Забута перемога" про успішну операцію із звільнення Криму під керівництвом Петра Болбочана. Безперечно нині, коли Крим окупований Росією - це та історія, яку українці повинні знати і пам‘ятати, для того щоб повторити", - наголосив Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук.

"Історія Кримської операції Петра Болбочана - це не тільки минуле, а, на жаль, це ще й актуальне сьогодення. Намагаючись виправдати анексію півострова, російська пропаганда нав’язує нам та цілому світу думку, що Україна не має до Криму жодного відношення", - вважає автор книги Сергій Громенко, кандидат історичних наук, публіцист, фахівець з кримської гуманітарної проблематики.

Кирило Галушко, Володимир В'ятрович і Сергій Громенко. Фото: Укрінформ

За його словами, тріумф української зброї на півострові у квітні 1918 року наочно демонструє всю безпідставність цих тверджень.

Як розповів історик, публіцист і блогер Кирило Галушко, у 2014 році Сергій Громенко був змушений залишити Крим і тоді ж він почав дуже активно працювати не лише як науковець, але і як популяризатор історії. Він одним із першим почав розвінчувати російські міфи щодо історії Криму та пропагувати українське бачення історії Криму у різноманітних форматах: від науково-популярних книжок до публічних лекцій та радіопередач.

Книгу можна завантажити за посиланням або отримати паперовий примірник, звернувшись листом до Українського інституту національної пам’яті.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.