Польський прем'єр порівняв Хмельниччину з Голокостом. ВІДЕО

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький зацитував слова єврейського рабина, який поставив Богдана Хмельницького в один ряд з Гітлером та Гіммлером як найбільшими злочинцями проти євреїв.

Це Моравецький зробив 11 лютого під час зустрічі в публічній бібліотеці з жителями Холма, повідомляє Leopolis News.

Головною темою виступу очільника Ради Міністрів Польщі була історія непростих взаємин польського та єврейського народу упродовж віків.

У цьому контексті Матеуш Моравецький, розповідаючи про гоніння євреїв у середні віки, зазначив, що в єврейській історіографії повстання Богдана Хмельницького порівнюється практично з Голокостом. У цей час доходило до значних злочинів, в результаті яких вбито майже сто тисяч євреїв.

Виступ Тадеуша Моравєцкого про Богдана Хмельницького з 17:50 до 20:00.

Польський прем’єр також розповів історію про облогу Львова військами Хмельницького, під час якої городяни відмовились, буцімто, на вимогу гетьмана видати йому міщан-євреїв.

Моравецький у своєму виступі також навів слова одного з рабинів, який, нібито, під час недавньої конференції в м. Торуні поставив Хмельницького в один ряд з Гітлером та Гіммлером. Моравецкий підкреслив, як на певні речі можна дивитися з різної перспективи.

"Для наших сусідів Хмельницький – це національний герой, а для нас той, який зробив перший акорд загибелі Речі Посполитої", – зазначив очільник польського уряду.

Як повідомлялося, польський професор Ґжеґож Мотика висловився про негативні наслідки від поправок до Закону про Інститут національної пам'яті попередив.

Нагадаємо, 6 лютого Президент Польщі підписав контраверсійний закон про IPN.

7 лютого, УІНП заявив про неможливість продовження роботи Українсько-польського форуму істориків у попередньому форматі через загрози для свободи слова у Польщі.

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІПН можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Президент Чечні Рамзан Кадиров схвально прокоментував  зміни у польському законодавстві. Але вважає, що цих змін не досить.

5 лютого до дисксії навколо закону долучилися прем’єр-міністр країни Матеуш Моравецький, відставні дипломати, чинний голова МЗС. Також у Польщі соціологи дослідили, як поляки ставляться до новелізації скандального закону про польський Інститут нацпам'яті

 

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.