АНОНС: У Києві презентують книгу про українсько-єврейські стосунки доби Української революції

Книгарня "Є", видавництво "Дух і Літера" та Центр Юдаїки запрошують на презентацію видання Генрі Абрамсона "Молитва за владу".

Тема, яку освітлює автор у виданні і на сьогоднішній день залишається малодослідженою. Після краху Російської імперії українці та євреї, подолавши взаємні суперечності, разом працювали над створенням Міністерства єврейських справ у рамках нової Української держави.

Цей сміливий експеримент тривав зовсім недовго – допоки існувала сама незалежна Українська Народна Республіка. Генрі Абрамсон досліджує цей складний період українсько-єврейської історії, показує як складалися міжетнічні стосунки за часів різних українських урядів. Особливу увагу приділено постаті Симона Петлюри і його ставленню до євреїв. 

 

Генрі Абрамсон  (1963 р. н.) - дослідник українсько-єврейських стосунків, історії антисемітських зображень, історією ортодоксального юдаїзму, Талмуду і Гаскали. 1995 року закінчив докторантуру і став першим випускником кафедри українських студій, хто отримав науковий ступінь з українсько-єврейської історії. Автор шести книг, викладав у Гарвадському, Корнелльському, Оксфордському та Єврейському (Єрусалим) університетах. З 2006 року професор і декан Південного коледжу Тюро (Флорида). 

Учасники: Леонід Фінберг, Тетяна Батанова, Олександр Зінченко.

Видання для тих, хто цікавиться добою Української революції і міжетнічними стосунками. Книга підготовлена Центром Юдаїки (Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства, Київ.). Книга вперше перекладена та видається українською.

Вівторок, 19 грудня, 18.30

Місце: Книгарня "Є" (м. Київ, вул. Хрещатик, 46).

Організатори: видавництво "Дух і Літера", Центр Юдаїки і книгарня "Є".

Вхід вільний

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.