Спецпроект

Британські депутати готові винести питання визнання Голодомору на парламентських дебатах

Британський парламент повинен знову порушити питання про визнання Голодомору геноцидом, кажуть британські депутати.

У Лондоні на обговоренні нової книги Енн Епплбом про трагічні події Голодомору 1932-1933 років двоє депутатів запропонували винести питання визнання Голодомору на слухання Палати громад, передає "Радіо Свобода".

Першою це питання на обговоренні книги "Червоний голод. Війна Сталіна з Україною" 9 жовтня порушила депутат Полін Латам.

"Я досі, справді, не можу зрозуміти, чому ми дотепер не визнали це геноцидом. Мені важко зрозуміти, чому Міністерство закордонних справ цього не робить, подаючи різноманітні виправдання", — сказала вона.

Полін Латам розповіла, що дізналася про Голодомор від своїх виборців з української громади в окрузі англійського міста Дербі і сказала, що, на її думку, про сталінські злочини в Україні повинні знати усі, хто вивчає історію.

У відповідь колега Латам, також депутат від Консервативної партії, Джон Віттінгдейл заявив, що він вважає, що на часі знову винесення питання Голодомору на парламентські дебати:

"Якщо Полін подаватиме заяву на ще одні дебати, я з задоволенням її підтримаю, щоб натиснути на уряд з метою визнання Голодомору геноцидом".

Підтримка Віттінгдейла може бути важливою, зважаючи на його авторитет і ключові позиції в урядовій партії. Він проте уник прогнозів, коли саме питання Голодомору можна було б порушити на політичному рівні в Британії, а на прохання пояснити причини стриманості Лондона у визнанні геноциду в Україні обмежився словами, що "це все – просто політика".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.