На Підкарпатті освятили хрест загиблим повстанцям Закарпатської округи ОУН. ФОТО

8 жовтня в урочищі Лужки Рожнятівського району Івано-Франківської області освятили хрест на місці загибелі повстанців – членів Закарпатського окружного проводу ОУН.

Хрест установили заздалегідь – ще 1 липня цього року, передає сайт "УПА Перегінськ".

 Усі фото: upa-pereginsk.if.ua

Зранку була відправлена Служба Божа в церкві св. Андрія Первозванного в с. Лужках. Відтак монах Сергій  Святоандріївського скиту та отець Йона з церкви Архистратига Михаїла у Львові у присутності членів Братства ОУН-УПА Рожнятівського району та працівників Мшанського лісництва освятили хрест.

 

Загиблі повстанці належали до проводу Закарпатської округи Карпатського краю ОУН.

 

1—7 жовтня 1947 року Внутрішні війська МДБ провели чекістсько-військову операцію в Перегінському й Вигодському районах Станіславської області.

 

3 жовтня були виявлені повстанці – окружний провідник Олексій Безкоровайний-"Булевар" (1919—1947), районний референт пропаганди "Богдан" (він же "Кумпанович") та господарчий референт Закарпатського окружного проводу ОУН з охронцями.

Вони відхилили пропозицію здатися й загинули в бою. Вижив лише охоронець "Богдана" Микола Роїв-"Рубан", якого пораненим узяли в полон.

Як повідомлялося, у Єзуполі Івано-Франківської області в місцевій лікарні знайшли двері від карцеру з написами жертв НКВД.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.