Створено електронну мапу українських етнічних земель Любачівщини

Нова інтернет-мапа Любачівщини і трьох сусідніх повітів об’єднує населені пункти колишнього Львівського воєводства, які були населені українцями (до 1947 року).

Окрім Любачівського карта включає частину Яворівського, Рава-Руського та Сокальського повітів, які опинились за лінією Керзона. У сучасних кордонах карта охоплює Підкарпатське і Люблінське воєводства на території Республіки Польща. Ця мапа є продовженням проекту "LemkoLand. Beta 2.0".

 Для збільшення тиність тут. Щоб перейти до онлайн-карти, тисніть сюди.

"Створити на наповнювати мапу мене надихнули мої друзі лемки. Досить часто зустрічаючи нащадків вихідців з найзахіднішої частини Львівщини я помітив, що значна частина молоді не має уявлення, де знаходиться територія проживання їхніх предків і вважає, що це Лемківщина. Відтепер кожен охочий може ввести назву в пошуку на мапі і дізнатись про населений пункт предків, – розповідає координатор проекту Андрій Стадник, – Окрім цього це гарна можливість для знайомства вихідців з цієї території, які були депортовані, як в рамках обміну населенням, так і операції "Вісла".

За словами координатора, зараз триває наповнення карти. Зокрема, для частини сіл і міст уже наведено короткі факти про їхню історію, подекуди є фотографії, а також посилання на тексти в "Вікіпедії" чи інших джерелах.

"Оскільки в Вікіпедії дуже мало україномовних сторінок, присвячених Любачівщині, сподіваюся, що ця карта спонукатиме молодь до їх створення", – зазначив координатор.

ДОВІДКА:

Любачівщина –це територія в складі Республіки Польща, на якій здавна проживали українці. Походить від назви однойменного повіту.  Історичним центром вважається місто Любачів. Територія входила в склад Королівства Галичини та Володимирії а також Львівського воєводства (ІІ Річ Посполита).

За даними Володимира Кубійовича, до початку Другої світової війни в Любачівському повіті проживало 93 200 мешканців, з них 49 560 українців—греко-католиків (53,17 %), 13 555 українців—римо-католиків (14,54%), 20 265 поляків (21,74%), 240 польських колоністів міжвоєнного періоду (0,26%) і 9 235 євреїв (9,91%).

На сьогодні Любачівський повіт перебуває в складі Підкарпатського воєводства Республіки Польща. 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.