Одну з київських вулиць пропонують назвати на честь єврея - прихильника Петлюри

На сайті Київської міської ради зареєстрована петиція про присвоєння одній з вулиць Києва імені Володимира Жаботинського - діяча сіоністського руху, письменника, одного із засновників держави Ізраїль

 

Про це повідомляє "ГалІнфо". Перейти до петиції можна за посиланням

Володимир Жаботинський (1880 - 1940) - єврейський політичний і військовий діяч.

Народився в Одесі й тривалий час був талановитим кореспондентом різноманітних видань за кордоном.

Був одним з організаторів єврейської самооборони проти погромів.

Брав активну участь в створенні Єврейського легіону, збройних підрозділів в складі Антанти.

Прихильник співпраці з Головним Отаманом УНР та Головою Директорії Симоном Петлюрою.

Один із засновників сучасної держави Ізраїль та Збройних сил Ізраїлю.

Читайте також статтю Володимира Жаботинського "Урок ювілею Шевченка"

Володимир Жаботинський про одеську колонію в Римі

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.