Спецпроект

Фільм "Волинь" здобув гран-прі фестивалю польських фільмів у Москві

Журі Х Кінофестивалю польських фільмів у Москві "Вісла" присудило головну премію фільмові "Волинь" режисера Войцеха Смажовсього.

Про це повідомляє офіційний сайт фестивалю. Журі відзначило стрічку Смажовського "за жахаючу художню інтерпретацію зла, джерелом якого є націоналізм".

Голова журі підкреслив, що від режисера вимагалася велика мужність, щоб узятися за тему "волинської різанини". За його словами, картина Смажовського далеко виходить за рамки чисто польсько-українського конфлікту і, насправді, стосується всіх людей і показує, наскільки небезпечним є "демон націоналізму" і релігійна пропаганда ненависті замість пропаганди любові.  

Крім "Волині", на кінофестивалі відзнаки здобули ще два фільми: "Мистецтво кохання" Марії Садовоської та "Остання сім’я" Яна Матушинського. 

Як відомо, фільм "Волинь" вийшов на екрани в Польщі у жовтні 2016 року. Його вихід супроводжувався скандалом з українського боку.

Українські критики розцінили стрічку як таку, що розпалює польсько-українську ворожнечу, спотворює реальну картину польсько-українського конфлікту в роки Другої світової війни та приділяє перебільшену увагу сценам убивств та насильства.

Кінофестиваль польських фільмів у Росії "Вісла" розпочався 25 травня і триватиме до 11 червня цього року. Організаторами виступили фонд "Підтримка" та продюсерський центр "Кінофест".

Дивіться також:

Петро Тима: Синдром "Волині". Кому вигідно сварити поляків і українців

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.