Україна і Франція знімуть біографічний фільм про Анну Ярославну

Українська компанія Kinorob та французька Dadafilms анонсували початок зйомок історичної драми "Анна Київська - королева Франції" (Anna de Kiev).

Зйомки байопіку (біографічного фільму) заплановані на літо-осінь 2018 року на території Франції і України, а в широкий прокат Анна Київська вийде у 2019 році, повідомляє "Новое время".

Зараз картина перебуває на фінальній стадії написання сценарію. Уже узгоджено основний склад знімальної групи. 

Фото: nv.ua

Режисером-постановником картини виступить триразовий володар премії Сезар Ів Анжело, а оператором - Сергій Михальчук.

"Наша основна мета - створити якісний історичний фільм для широкої аудиторії, зрозумілий глядачеві і в Україні, і у Франції, і в інших країнах. Також фільм продемонструє широкій громадськості виняткову роль, яку зіграла династія Ярослава Мудрого у французькому державотворенні.

Історія княжни Анни Ярославни може стати поворотним моментом для перегляду геополітичної ролі України за останні 1000 років, що особливо актуально в умовах нинішнього повернення України в Європу і боротьби за свою ідентичність", - зазначає продюсер проекту Єгор Олесов ("Незламна", "Сторожова застава", "Поліна").

Режисер Ів Анжело. Фото: nv.ua

Сюжет фільму заснований на історичному романі французької письменниці Жаклін Доксуа "Анна Київська, королева Франції". Вона ж і написала сценарій стрічки. Це історія про київську княжну Анну - доньку Ярослава Мудрого, яка одружується зі французьким королем Генріхом.

За їх правління Франція зазнає великого розквіту. За допомогою зброї та дипломатії Генріх і Анна перемагають ворогів, розширюють свої землі і приносять на них мир і спокій.

"Історична постать Анна Ярославни сповнена величезної енергії, і сьогодні, як і 1000 років тому, приковує пильну увагу і нерідко стає предметом історичних суперечок в сучасній Європі. Наш фільм покликаний дати вичерпну відповідь щодо походження княжни Київської - королеви Франції", - наголошує продюсер проекту Оксана Мельничук.

Нагадаємо, президент Росії Володимир Путін заявив, що з одруження Анни Ярославни, середньої дочки Ярослава Мудрого, із Генріхом I у 1051 році почалися французько-російські відносини. 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.