Спецпроект

АНОНС: Музей Другої світової презентує видання про депортацію кримських татар

У Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбудеться презентація музейного видання "Полиновий травень 44-го: дослідження, документи, свідчення".

Про геноцид корінного народу Криму розповідають розпорядчі документи керівництва СРСР і спецслужб, фотографії ,а також  спогади депортованих, зібрані і записані науковцями Музею під час відрядження до Автономної Республіки Крим.

У книгі вперше публікується унікальне свідчення злочину – щоденник Рамазана Ісмаїлова, перші рядки якого були написані в товарному вагоні потяга, що віз депортованих.

 

До науково-документального видання ввійшли й наукові розвідки, у яких відтворюються різні етапи минулого кримськотатарського народу.

Художньо-візуальний образ полинового травня 1944-го висвітлюють у книжці твори кримськотатарського художника Рустема Емінова. 

Четвер, 18 травня, 16.00

Місце: Національний музей історії України у Другій світовій війні (Київ, вул. Лаврська, 27). 

Вхід вільний.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.