Спецпроект

АНОНС: Вечір-дискусія до Дня пам'яті жертв депортації кримських татар

17 травня Музей історії України запрошує на вечір-дискусію "Кримські татари та українці. Пліч-о-пліч у боротьбі за право на Батьківщину", присвячена вшануванню пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу 18 травня 1944 року.

Під час війни з нацизмом сталінський режим вчинив злочин геноциду над цілим народом."За принципом колективної відповідальності" весь кримськотатарський народ був висланий з батьківщини за два травневі дні 1944 року.

Після депортації кримських татар було проведено знищення їхньої матеріальної і духовної спадщини в Криму. Конфісковано все їхнє нерухоме й рухоме майно, усі запаси продовольства. Ліквідовано 112 особистих книгозбірень, 867 бібліотек, шкіл, закриті мечеті. Змінено тисячі історичних назв місцевостей.

 

Мова піде також про паралелі між депортацією 1944 року і тим що відбувається в окупованому Криму зараз. До участі в дискусії запрошені політичні, державні, громадські діячі, представники кримськотатарського народу. Зокрема: Андрій Куликов, Мустафа Джемілєв, Таміла Ташева, Гульнара Бекірова, Сергій Громенко, Кирило Галушко.

Після дискусії, о 21:00 на площі перед музеєм відбудеться Запали вогник на шляху повернення. Акція до дня депортації.

Ці акції відбуваються в межах цілої низки заходів у музеї в партнерстві з ГО Крим_ SOS до Дня пам'яті жертв депортації кримських татар.

 

До кінця тижня планується програвання гімну кримських татар із зовнішніх музейних динаміків, вивішування кримськотатарських прапорів, поширення кримськотатарської символіки, показ у музеї нового документального фільму "Мустафа" о 16:00 щодня, починаючи з вівторка.

17 травня, середа, 19.00 

Місце: м. Київ, вулиця Володимирська 2

Вхід вільний.

Акредитація ЗМІ за телефоном 093 00 42 851 (Джеміль).

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.