ГПУ відкрила провадження проти чекіста, який убив художника УПА. ДОКУМЕНТ

Генеральна прокуратура України розпочала розслідування за фактом вбивства художника ОУН і УПА Ніла Хасевича працівником органів держбезпеки СРСР Борисом Стекляром.

Про це "Історичній правді" повідомили в Національному центрі правозахисту, який ініціював розслідування.

"Справа унікальна та не має аналогів в Україні. Вчинок Стекляра, офіцера КГБ, не має терміну давності. Злочин через десятки років залишається злочином. Вбивство Хасевича, борця за незалежність, має розслідуватися, і кожний причетний отримає вирок", – каже представник Центру Денис Поліщук.

 

Як відомо, капітан (нині – полковник у відставці) Борис Стекляр керував операцією МГБ з пошуку й знищення підпільного художника, члена рефрентури пропаганди Волинського крайового проводу ОУН Ніла Хасевича в 1952 році. Стекляр особисто кинув гранату в бункер, де переховувався Хасевич та інші оунівці.

5 серпня 2016 року в Рівненському окружному адміністративному суді відбувся розгляд справи Бориса Стекляра до Управління СБУ в Рівненській області.

У своєму позові полковник КГБ Стекляр всупереч Закону України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років" просив суд зобов’язати Управління СБУ в Рівненській області не надавати його особову справу № 2095 для ознайомлення.

На саме засідання позивач не з’явився, проте звернувся до суду із заявою залишити його справу без розгляду.

Борис Стекляр на Дні Перемоги в Рівному

У НЦП нагадують, що в країнах Центрально-Східної Європи були подібні випадки, коли офіцерів комуністичних спецслужб притягали за злочини, скоєні ними в часи перебування на службі.

Так, ветерана МВС СРСР Василя Кононова (1923 – 2011) у 2000 році засудили в Латвії на 6 років в'язниці за вбивства мирних жителів під час Другої світової війни та участь у ліквідації антирадянського національно-визвольного руху "лісових братів". Європейський суд із прав людини визнав вирок обґрунтованим. 

Колишнього начальника румунського трудового табору в с. Переправа 87-річного Іона Фічора в березні 2016 року румунський суд засудив на 20 років тюрми за звинуваченням у скоїнні злочинів проти людяності. Фічор організував нелюдський режим для в'язнів у таборі й особисто знущався з них. 

У 2007 році Естонія обвинувачувала колишнього першого секретаря ЦК Комсомолу Естонської РСР Героя Радянського Союзу Арнольда Мері (1919 – 2009) у співучасті в геноциді - депортаціях у Сибір жінок, дітей і осіб похилого віку. Справу закрили у зв'язку зі смертю обвинуваченого, якого президент Росії нагородив орденом Пошани.

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.