Вийшов друком збірник документів про аварію на ЧАЕС, які раніше не публікувалися

До 31-х роковин аварії на Чорнобильській АЕС світ побачило унікальне видання документів "Чорнобиль. Документи Оперативної групи ЦК КПУ (1986-1988)", які раніше не публікувалися.

 

Збірник містить матеріали, що розкривають оперативну роботу владних структур з евакуації населення із небезпечних зон, його розміщення, надання медичної допомоги, прогнозні оцінки та роздуми представників вищої управлінської гілки, профільних відомств і наукових установ щодо подолання техногенної катастрофи.

Вони відтворюють не офіційну та загальноприйняту відповідними інстанціями позицію, не стислу та відпрацьовану до кінця інформацію, а розкривають механізм прийняття рішень в надзвичайних умовах, містять прогнозні оцінки та роздуми, дають уявлення про сприйняття і розуміння представниками вищої управлінської гілки, профільних відомств і наукових установ ситуації, що склалася і навіть передають емоційну атмосферу, в якій відбувалось обговорення питань.

Всього до видання включено 130 документів за період від 3 травня 1986 р. до 9 листопада 1988 р., що зберігаються у фонді "Центральний комітет Комуністичної партії України" Центрального державного архіву громадських об’єднань України. Це перші примірники протоколів, засвідчені підписом керівника Оперативної групи Політбюро ЦК КПУ, стенограми засідань, рішення Оперативної групи, а також оригінали документів, що додавалися до розгляду окремих питань. Всі документи мали високий рівень таємності, а тому зберігалися у так званій "окремій папці" ЦК КПУ.

Унікальність збірника полягає у тому, що він об’єднав корпус документів Оперативної групи Політбюро Центрального комітету Компартії України, спеціально створеної для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які раніше не публікувалися. Видання стало результатом спільної роботи Центрального державного архіву громадських об’єднань України та Інституту історії України НАН України.

З повною версією збірника "Чорнобиль. Документи Оперативної групи ЦК КПУ (1986-1988)" можна ознайомитись у вільному доступі на офіційних сайтах Центрального державного архіву громадських об’єднань України  та Інституту історії України НАН України.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.