Зовнішня розвідка оприлюднила документи про вбивцю Бандери і боротьбу з еміграцією

Служба зовнішньої розвідки України почала оцифровку фондів свого архіву. Уже доступні онлайн документи про вербування вбивці С. Бандери Богдана Сташинського, стеження за С. Петлюрою, роботу спецслужб в середовищі української еміграції тощо.

Про це повідомляє "ГалІнфо".

Так, зокрема СЗРУ розсекретила, оцифрувала і оприлюднила архівні матеріали про агента КГБ Богдана Сташинського, який вбив провідників ОУН Степана Бандеру та Льва Ребета.

Сім томів справи про вербування агента, здійснення ним провокацій проти оунівського підпілля на території Західної України та підготовку до терористичних актів проти лідерів українських емігрантських організацій нині доступні он-лайн.

Анкета Богдана Сташинського - агента МГБ-КГБ "Олега"

Також розвідка розсекретила архівні матеріали про спробу органів держбезпеки Радянського Союзу в період 1933-1936 рр. завербувати одного з керівників розвідки Української Народної Республіки Василя Недайкашу. 

Ці матеріали свідчать про неодноразові спроби агентів ОГПУ встановлювати контакти з Василем Недайкашею під час його мешкання у Франції, залучати його до співпраці, спонукати до розкриття ним розвідувальної мережі уряду УНР в екзилі на території Радянської України і до сприяння у спробах завербувати керівника спецслужби УНР в екзилі генерал-хорунжого Всеволода Змієнка.

Крім цього, також доступні й інші матеріали:

  • Українська еміграція 20-30-х років минулого сторіччя в архівних документах розвідки;
  • Діяльність української політичної еміграції у міжвоєнний період 1920-1930-х років у документах органів державної безпеки СРСР;
  • Розсекречені документи стосовно Симона Петлюри.

Переглянути архів розсекречених та оцифрованих документів Служби зовнішньої розвідки України можна за посиланням.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.