Спецпроект

У Дніпрі відкрився перший в Україні музей АТО. ФОТО

23 січня в м. Дніпрі відкрили внутрішню експозицію першого в Україні музею Антитерористичної операції на Сході країни.

Про це повідомляє "Новое время" з посиланням на місцеві ЗМІ.

Повна назва музею – "Музей громадянського подвигу жителів Дніпропетровщини". Свого приміщення музей не має, а експонується в будівлі історичного музею ім. Дмитра Яворницького.

До уваги відвідувачів – три зали. У першому – особисті речі дніпропетровців, які воювали, дитячі малюнки на тему захисту України, одяг капеланів, нашивки добровольчих батальйонів та медичне приладдя.

Другий зал представляє фотографії загиблих воїнів і їхні речі.

Третя – мультимедійна – зала дає змогу відвідувачам зануритися в документальні хроніки російсько-української війни.

Відео проектується на всі чотири стіни музею, а в кінці з’являються кадри зі списками загиблих дрібним друком на чорному тлі.

Фото: "Фейсбук" Масі Найєма

"Дивлячись на чорні стіни з рясно написаними іменами загиблих, я багато разів повторюю собі: "вони тоді були живі". Ось вони всі – були живі. Кожне окреме життя, цілі картотеки особових справ, сотні папірців у держорганах як підтвердження їх реального існування – на пам’ять. Ні потиснути руку, ні сидіти тепер у темному куті бару, засуджуючи Антона Геращенка за танці на смерті Павла Шеремета, ні навіть банально напсати СМС "я не може говорити", – поділився враженнями про відвідини музею учасника АТО Масі Найєм.  

За повідомленнями медіа, на урочистому відкритті музею були дніпряни, жителі області та ветерани зі своїми родинами.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.