В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ ЗАБЛОКУВАЛИ ДОСТУП ДО "ІСТОРИЧНОЇ ПРАВДИ". ЗАЯВА РЕДАКЦІЇ

Редакція найбільш популярного сайту про українське минуле звертається до правозахисних організацій через протиправне обмеження його роботи у окупованому Росією Криму.

Днями редакція "Історичної правди" отримала чисельні підтвердження, що в окупованому Росією Криму доступ до нашого сайту був обмежений. У більшості випадків під час спроби зайти на сайт монітори комп’ютерів показують помилку "403 (Заборонено!)".

Введення обмежень доступу до "Історичної правди" відбулося навіть не через рішення "Роскомнадзору", яким часто намагаються надати подібним протиправним обмеженням свободи слова вигляду законності. Виглядає, що це відбулося через негласну заборону і кримські провайдери імітують помилку недоступності сайту. Редакція "Історичної правди" не отримувала від окупаційної влади жодних повідомлень, попереджень або вимог.

Користувачі нашого сайту неодноразово інформували, що проблеми із доступом до сайту почалися влітку минулого 2016 року.

 

Ми усвідомлювали, що "Історична правда" є незручним ресурсом для прихильників диктатури, для тих, хто вважає, що "розпад СРСР – це найбільша геополітична катастрофа ХХ століття", хто виправдовує злочини тоталітаризму тим, що "Сталін – це ефективний менеджер". Така тиха заборона сайту є лише черговим доказом того, що цензура в Криму набирає обертів і будь-яка позиція, що не збігається з позицією офіційної пропаганди потрапляє під заборону.

Редакція "Історичної правди" вважає, що такі дії є обмеженням свободи слова та права вільного доступу до інформації. Вони є протиправними і неприйнятними.

Ми публічно звертаємося до національних та міжнародних правозахисних організацій з проханням вплинути на урядові установи Росії для зняття усіх заборон і обмежень для доступу до нашого сайту в окупованому Росією Криму.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.