Спецпроект

Польща й Україна домовились про випуск документального збірника про ОУН на Закерзонні

У 2017 році Польща й Україна видадуть збірник документів комуністичних спецслужб про діяльність ОУН на території Польщі

Про це заявив у вівторок заступник начальника відділення Архіву польського Інституту національної пам'яті в Лодзі Єжи Беднарек під час засідання круглого столу на тему "Польща та Україна в архівах комуністичних спецслужб. 20 років діяльності спільної робочої групи" в Укрінформі

У центрі уваги дискусії були підсумки та плани видання документальної серії "Польща та Україна у 30-40 роках XX сторіччя". Станом на 2016 рік вийшло 8 збірників документів з польських та українських архівів.

"Зараз ми працюємо над 9 томом спільного видання, який буде присвячено діяльності польських і радянських спецслужб щодо керівництва Організації українських націоналістів у 1944-50-му роках на території Польщі. Згідно з нашими домовленостями, яких ми сьогодні досягли, цей том буде опубліковано в середині наступного року", - сказав Беднарек.

Мажена Крук, в.о. директора Архіву Інституту національної пам'яті, повідомила, що у спільних планах на наступні 2 роки також видання 10 тому в 2018 році.

"Хотілося б звернути увагу і на більш пізні періоди - 50-ті і 60-ті роки", - сказала вона.

Вона також висловила сподівання, що вдасться зберегти високі темпи в роботі, адже завдяки декомунізаційному законодавству в Україні зараз уже немає жодних перешкод для співробітництва.

"Це стосується і розсекречених документів, і часових рамок, коли ми можемо цим займатися", - уточнила Мажена Крук

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.