Виповнюється 75 років, як у Бабиному Яру розпочалися масові розстріли. РОЗКЛАД ЗАХОДІВ

29 вересня, у 75-ті роковини початку масових розстрілів, відбудуться загальнодержавні жалобні заходи в Національному історико-меморіальному заповіднику "Бабин Яр".

Україна і світ вшановують жертв злочину, що забрав понад 100 тисяч життів. Цього тижня розпочалися, а наступного продовжаться пам'ятні заходи.

Бабин Яр став символом Голокосту в Україні та братською могилою для понад ста тисяч цивільних громадян і військовополонених. З вересня 1941 року до кінця вересня 1943-го він був місцем регулярних розстрілів і захоронень, які проводили органи нацистської поліції безпеки та айзантцгрупи СД разом із військовою та цивільною владою Києва.

Жертвами нацистів стали євреї, роми, українські націоналісти, радянські військовополонені, пацієнти київської психіатричної лікарні та інші національні чи соціальні групи, яких окупанти вважали ворогами або ж "просто зайвими".

"Дорога смерті", якою пройшли десятки тисяч євреїв 29 вересня 1941 року, пролягала від Лук’янівської площі по вул.Мельникова до перших воріт Єврейського кладовища, далі – на вул. Кагатну (нині – сім’ї Хохлових), потім по вул. Табірній (нині – Дорогожицькій).

Біля входу до Братського кладовища у євреїв відбирали гроші, коштовності, документи, а також наказували залишати речі й верхній одяг. У кінці Братського (Воїнського) кладовища (нині – територія телевежі) люди повертали у прохід між огорожею кладовища та краєм яру.

Розстріл відбувався на майже півкілометровому відтинку яру, який починався біля пам’ятника 1976 р., а закінчувався за теперішньою станцією метро "Дорогожичі". Упродовж 29-30 вересня 1941 року тут загинула 33 771 особа. Станом на 12 жовтня загальна кількість страчених перевищила 51 тисячу.

Із середини жовтня у Бабиному Яру та його околицях розстрілюють комуністів-підпільників, ромів, душевнохворих, заручників, моряків Дніпровської флотилії.

Взимку 1941-1942-го у Бабиному Яру загинули члени Організації українських націоналістів. Із кінця зими 1942-го до вересня 1943-го Бабин Яр заповнюють своїми тілами в основному в'язні Сирецького концтабору, здебільшого підпільники – українські націоналісти й радянські партизани.

Детальніша історична довідка про трагедію Бабиного Яру – за лінком.

Заходи, що відбудуться наступного тижня у Києві, покликані пригадати всіх жертв, а також акцентувати увагу на майбутньому Бабиного Яру як місці пам'яті, яке об'єднає розрізнені наразі пам'яті про трагедію.

Програма заходів до 75-х роковин трагедії Бабиного Яру за участі Українського інституту національної пам'яті 

 

 

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.