Документи з архіву підполковника КГБ про боротьбу з УПА викладено онлайн. СКАНИ, ФОТО

Електронний архів українського визвольного руху публікує колекцію документів з архіву Анатолія Чуріна – співробітника МГБ – КГБ, який у 1940-х –1950-х рр. займався ліквідацією українського націоналістичного підпілля у Волинські обл.

Важливо, що  документи походять із приватного архіву чекіста. Підполковник Чурін збирав документальні свідчення, які підтверджували його участь в оперативних заходах проти ОУН і УПА, аби отримати пенсію від радянської влади. Заодно Чурін засвідчував письмово таку ж участь його товаришів по держбезпеці. Таких документів назбиралося понад 40 примірників.

Анатолій Чурін (перший зліва в другому ряду) зі співробітниками радянських органів держбезпеки 

Ці матеріали – власноручні свідчення офіцерів КГБ про їхню участь у репресивно-каральній діяльності СРСР проти українського визвольного руху. Серед російськомовних паперів, що вийшли з-під пера чекістів, привертає увагу єдиний документ українською мовою. Це – автобіографія підпільниці ОУН Надії Антонюк – "Світлани", яку Чурін завербував у 1948 р. в Луцьку, написана для Служби безпеки ОУН.

Дівчина дала згоду на співпрацю, але, повернувшись у підпілля, розповіла все повстанцям. Зокрема, в її свідченнях можна знайти й докладний опис  особистості Чуріна та інших офіцерів МГБ. Очевидно, "органи" вилучили документ під час одної з військово-чекістських операцій. А Чурін залишив його собі, тому що там ішлося про нього:

"Старший лейтенант Чурін Анатолій 27 років, високий, русявий, лице подовгувасте, очі зелені, під очима баньки. Одягнений в формі енкаведиста, але держить себе не дуже акуратно. По національності руский. На слідстві старається говорити по-українськи. Слідство проводить мляво, від нічого робити читає книжку, зривається, кричить і потім продовжує читати".

 Перша сторінка автобіографії члена ОУН Надії Антонюк - "Світлани", яку допитував Анатолій Чурін

Приватний архів підполковника Чуріна, який помер у Ковелі Волинської обл., було передано Центру досліджень визвольного руху 6 червня 2016 р.

"Унікальність цих документів підкреслює той факт, що походять вони з приватного архіву співробітника КГБ. Подана в них інформація доповнює ті дані, які ми можемо почерпнути з відкритих нині архівів колишнього КГБ. Примітно, що в документах з архіву Чуріна самі кагебісти власноруч описують свою участь у придушенні визвольного руху ОУН і УПА", говорить керівник Архіву ЦДВР Андрій Усач.

Переглянути колекцію документів з архіву Анатолія Чуріна можна на сайті Електронного архіву визвольного руху за посиланням.

 Типова довідка про участь чекістів Чуріна та Зубка в чекістсько-військових операціях МГБ проти УПА 

Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є сервісом відкритого он-лайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Проект реалізовується спільно Центром досліджень визвольного рухуЛьвівським національним університетом імені Івана Франка та Національним музеєм "Тюрма на Лонцького" за участі Архіву СБУ, Українського інституту національної пам’яті та Національного університету "Києво-Могилянська академія". Сьогодні в Е-архіві доступні копії 23 589 документів. Місія проекту — робити минуле доступним.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.