Спецпроект

Документи ОУН та УПА з архівів КГБ про польсько-український конфлікт тепер он-лайн. СКАНИ

Історики виклали у вільний доступ 380 документів з теми польсько-українських стосунків у 1942-1947 рр. Жорстокість взаємного протистояння, спроби переговорів між підпільними структурами двох народів і навіть співпраця — усе це знайшло відображення в українських джерелах.

Сучасні Західна Україна та Східна Польща — Холмщина, Волинь, Галичина, Надсяння та Лемківщина — території, де під час і після Другої світової війни палахкотіло польсько-українське протистояння. Криваве доміно маловідомої війни між поляками та українцями у 1942–1947 роках розкривають невідомі раніше документи. 

Український інститут національної пам’яті, Центр досліджень визвольного руху та Архів СБУ в рамках співпраці над електронним сервісом доступу до копій архівних матеріалів "Електронний архів визвольного руху" avr.org.uaпублікують колекцію, присвячену польсько-українському протистоянню 1940-х років. 

 Свідчення українки, яка вижила під час польського нападу

У колекції — 380 документів, передусім, із розсекречених архівів КГБ. Також великий блок матеріалів взято із архіву Миколи Лебедя, одного з очільників українського визвольного руху. Багато років цей архів вважався втраченим, аж поки 2007 року не був переданий Центру досліджень визвольного руху. Інша його частина зараз зберігається в Гарвардському університеті. 

"Головним завданням воюючих сторін було встановлення власного контролю над спірними теренами сучасної Східної Польщі та Західної України, — пояснює історик, автор книги "Друга польсько-українська війна. 1942—1947"Володимир В’ятрович. — Особливість цієї війни у війні в тому, що вона була збройним протистояння між не регулярними, а партизанськими формуваннями, активну участь у ній брало цивільне населення, яке або підтримувало одну зі сторін, або не мало жодної чітко окресленої політичної орієнтації і користувалося конфліктом як способом розв’язання власних непорозумінь. Ці причини зумовили вчинки обох сторін, які нині можуть бути кваліфіковані як воєнні злочини"

Документи свідчать, що початком війни стали польські акції, спровоковані німецькими переселеннями на Холмщині в 1942 році. "Згодом війна перекинулася на Волинь, де набула неконтрольованого жодною зі сторін характеру селянської жакерії.

Наступною ареною війни стала Галичина, де вона вилилася в завзяте, часом навіть фронтове, протистояння обох підпільних рухів – УПА і АК, а згодом ще й Надсяння і Лемківщина. Її завершальним акордом стала акція "Вісла" 1947 року, в рамках якої було депортовано близько 150 тисяч українців, що населяли східні райони відновленої після війни Польщі", — розповідає дослідник. 

 Листівка Української народної самооборони (галицькі загони УПА) до поляків

Тема польсько-українського протистояння часів Другої світової війни та у перші повоєнні роки останнім часом набула гострої актуальності та виразного політичного забарвлення. Натомість історики нагадують: перебіг конфлікту ще не достатньо вивчений науковцями, зокрема, і через те, що доступ до архівів повністю Україна відкрила щойно торік. 

Для того, аби розібратися в причинах, перебігові та наслідках взаємного конфлікту український та польський інститути національної пам’яті у 2015 році створили спеціальний форум істориків, засідання якого відбуваються періодично в обох країнах, а фокусом роботи є саме зазначена тема. 

Нагадаємо, що у 1942—1947 роках точилася Друга польсько-українська війна, яка розгорнулася в рамках Другої світової війни. Війна йшла за українські території, які до 1939 року входили до складу Польщі (Холмщину, Волинь, Галичину), на яких українці хотіли створити власну державу, а поляки бажали відновлення довоєнних кордонів.

 Заява православного духовенства з м. Холма щодо масових убивств українців польськими націоналістами

Проте питання кордонів вирішилося після Другої світової без участі українців і поляків, після чого комуністична влада Радянського Союзу та Польщі насильно змінила етнічну конфігурацію західноукраїнських та східнопольських територій. 

Переглянути колекцію можна на сайті Електронного архіву визвольного руху

Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є сервісом відкритого он-лайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Проект реалізовується спільно Центром досліджень визвольного рухуЛьвівським національним університетом імені Івана Франка та Національним музеєм "Тюрма на Лонцького" за участі Архіву СБУ, Українського інституту національної пам’яті та Національного університету "Києво-Могилянська академія". Сьогодні в Е-архіві доступні копії 23 545 документів. Місія проекту — робити минуле доступним.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.