Виставка про Симона Петлюру відкрилася у Верховній Раді. ФОТО

До 24 червня у будівлі українського парламенту експонується фотодокументальна виставка про одного з найвидатніших українських політиків ХХ століття.

Слово "петлюрівщина" довгий час вживалося як прихильниками, так і противниками української державності на означення боротьби за незалежну Україну. Першими – з пієтетом, другими – як лайка.

Правдиве розуміння ролі й місця Симона Петлюри у боротьбі за українську справу як у суспільстві, так і серед політичного істеблішменту ще повинно сформуватися. Тим більш важливою і навіть інтригуючою є виставка про чи не найяскравішого українського політика ХХ століття, що відкрилася 16 червня у стінах Верховної Ради. 

25 травня виповнилося 90 років з часу вбивства Симона Петлюри радянським агентом. Представлені на виставці унікальні документи й світлини розповідають про одного з ключових політичних діячів Української Народної Республіки, будівничого українських збройних сил, керманича держави, який намагався зацікавити "українською справою" Захід. 

 

"Ті, хто творять майбутнє нашої держави, повинні добре знати її минуле, – говорить голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович. – Тому що історія – це, насамперед, досвід, який допомагає уникнути важких помилок. Українські політики повинні уважно вивчати життя та діяльність Симона Петлюри: його здобутки та прорахунки можуть стати в нагоді у теперішній непростій ситуації"

Виставка "Симон Петлюра. 1879-1926" створена спільними зусиллями Музею Української революції 1917-1921 років та Українського інституту національної пам'яті. Участь у її відкритті взяли народні депутати Микола КняжицькийОлег МедуницяІгор АртюшенкоАндрій Левус, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України Сергій Кот, керівник Музею Української революції 1917 - 1921 рр. Олександр Кучерук, голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович

"Петлюра – перший серед українських лідерів, кого російський більшовизм знищив як один із символів Української революції. Його ім'я досі оповите міфами й сфальшованими звинуваченнями, покликаними дискредитувати не лише самого Петлюру, а й ідею державної незалежності України. На жаль, ці міфи все ще мають вплив на суспільство та владу", – зазначив на відкриті один з авторів виставки, голова Правління Фундації імені Олега Ольжича Сергій Кот

Водночас, як зауважив начальник управління наукового забезпечення УІНП Ярослав Файзулін, таке "повернення" Симона Петлюри в стіни українського парламенту "свідчить, що хоча б частина українських політиків звертаються до досвіду державотворення часів Української Народної Республіки". Принаймні, виставка "Симон Петлюра. 1879-1926" надає їм додаткову можливість зробити це.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.