АНОНС: Киянам пропонують зазирнути “під саркофаг” і послухати лекцію В'ятровича

У центрі столиці 25 квітня відкриється документальний мистецький проект до річниці Чорнобильської аварії.

Документальна інсталяція "Під саркофагом" — історичний та мистецький проект, що представляє наслідки використання "мирного" атома в умовах тоталітаризму.

Організатори — Український інститут національної пам’яті, Архів Служби безпеки України та Центр досліджень визвольного руху — обрали поєднання творчих образів, цифр та фактів.

За локацію проекту взято підземний перехід — місце, яке дозволяє відчути ефект перебування у замкненому просторі зони ураження або ширше — закритого від світу СРСР.

Історик Володимир В'ятрович працював з таємними раніше документами КГБ і певен: катастрофи на ЧАЕС було не уникнути.

Втім, причини далеко не техногенного характеру, хоча ще до 26 квітня ’86 року відбулося 5 аварій, 29 аварійних зупинок, 63 відмови обладнання. "Коріння ядерної катастрофи у Чорнобилі — у системі управління країною", — говорить дослідник.

Тож глядача закликають подивитися на катастрофу ширше, аніж лише як техногенну аварію.  

"Це була аварія цілої тоталітарної системи. Проект "Під саркофагом" показує паралелі між мутаціями живого організму внаслідок радіації та мутаціями суспільства внаслідок совка, які ми досі переживаємо", — говорять автори виставки.  

Опинитися "Під саркофагом" можна щодня з 25 до 29 квітня.

 

 

25 квітня 2016 року, 14:00 Відкриття інсталяції "Під саркофагом"

Місце: м. Київ, Європейська площа, підземний перехід між Українським домом та Національною філармонією

28 квітня о 18:30 запланована лекція історика Володимира В’ятровича "Катастрофа імені Леніна. Чорнобиль в документах КГБ".

Автори проекту: Володимир В’ятрович, Ольга Сало, Ярина Ясиневич. Над проектом працювали: Андрій Когут, Анна Олійник, Володимир Бірчак, Василь Ліпінський, Аліна Шпак. Дизайн: Ольга Сало. Виготовлення: GalNext.

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Архів Служби безпеки України та Центр досліджень визвольного руху за сприяння Київської міської державної адміністрації.

Також стежте за оновленням інформації на сторінці заходу у мережі Facebook.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.