Усі розділи
Допомогти проекту

Мер Запоріжжя не хоче називати вулиці на честь бійців АТО

3 березня 2016

Mіський голова Запоріжжя Володимир Буряк вважає, що недоцільно називати вулиці на честь запорожців, які полягли у 2014-2015 роках у боях із російськими загарбниками.

Про це він заявив на зустрічі з представниками родин загиблих воїнів, повідомляє Z-city.

Натомість Буряк запропонував створити сквер на честь бійців АТО - "як у афганців на бульварі Шевченка".

На думку мера, такий меморіал захисникам України повинен з'явитися на місці пам'ятника Дзержинському, який демонтують до 19 березня цього року. 

Також міський голова розповів про створення "проекту патріотичного виховання молоді". За кожною школою, технікумом і університетом планується закріпити "могилу невідомого солдата", щоб учні зберігали її в належному вигляді.

Про могили відомих солдат Буряк не говорив.

Інше за темами ЗАПОРІЖЖЯ та ВІЙНА РФ ПРОТИ УКРАЇНИ

Теми
Дивіться також
На Чернігівщині перейменували дві останні вулиці імені "єдинороски" Терешкової
У Білгороді-Дністровському позбулися колоніальної назви вулиці
Григоренко vs Жуков: харківський проспект знову змінив назву
Рада перейменувала на Нью-Йорк селище в Донецькій області
У Львові з'явився проспект Святого Івана Павла II
Тексти

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".
10 травня 2024 — Олександр Скрипник

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.
10 травня 2024 — Антоніна Костик

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.
8 травня 2024 — Українсько-Німецька Історична Комісія

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.
7 травня 2024 — Віталій Нахманович
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
20 травня, 10:18

АНОНС: Публічний діалог "Геноцид черкесів: найбільший злочин російського імперіалізму у ХІХ столітті"

20 травня, 10:03

У Львові відкрили пам'ятник Маркіяну Іващишину

18 травня, 16:14

Британський історик Тімоті Ґартон Еш віддав свою премію ЗСУ

17 травня, 11:52

У сотні "українців десятиліття" троє істориків - Грицак, Плохій і Ґудзяк

Всі новини