Президенти Польщі та ФРН порівняли агресії Гітлера i Путіна

На церемонії з нагоди 75-річчя початку Другої світової війни у Гданську були присутні президенти Польщі та Німеччини. Обидва провели паралелі між 1939 роком та нинішньою ситуацією в Україні.

Про це повідомляють Євроньюс.

Свої заяви лідери країн зробили на півострові Вестерплятте, де вранці 1 вересня 1939 року пролунали перші постріли Другої світової війни.

"Історія дає урок і через болючий досвід змушує робити висновки, - зазначив у виступі президент Польщі Броніслав Коморовський. - Історія каже нам, що потрібна сміливість та рішучість, щоб кинути виклик тим, хто порушує міжнародний порядок, мир та свободу".

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск у своєму виступі наголосив, що європейцям варто винести уроки з трагічних подій Другої світової, не плекати наївного оптимізму і забезпечити ефективну діяльнсіть НАТО, повідомляє dw.de.

Туск закликав Європу зрозуміти, що в Україні триває не конфлікт, а війна: "Якщо ми подивимося сьогодні на трагедію України, на війну на Сході нашого континенту, то зрозуміємо, що вересень 1939-го не має повторитися. Ще є час дати відсіч тим, хто в своїх діях вдається до насильства".

Він додав, що напис "Ніколи більше" на меморіалі Вестерплятте не може бути маніфестом слабких і безпорадних.

"Цей заклик не може більше бути визнанням ілюзії, що світ позбувся того типу спокуси, що навколо нас немає людей і немає країн, які б із сили та війни не хотіли знову зробити спосіб проведення власної політики", - підкреслив Туск.

Нагадаємо, в 1939 році приводом для агресії Гітлера стала провокація, організована самими нацистами - начебто поляки захопили радіовежу у німецькому прикордонному місті Гливице. Наступного дня Гітлер рушив "на захист німців" у Гданськ і далі в Польщу. Гарнізон Вестерплятте (портового складу ВМФ Польщі) протримався проти переважаючих сил гітлерівців один тиждень.

Як відомо, у червні 2014 року президент Литви Даля Грібаускайте порівняла дії президента Росії Владіміра Путіна в Україні з тактикою, застосовуваною у XX сторіччі Сталіним і Гітлером.

У травні 2014 року спадкоємець британського престолу принц Чарльз також порівняв Путіна з Гітлером.

На початку березня аналогію між Путіним і Гітлером провела екс-держсекретар США Гілларі Клінтон, коментуючи дії Росії в Україні. Інше недвозначне порівняння в цьому плані зробив міністр фінансів ФРН Вольфганг Шойбле.

У березні 2014 року з посади в Московському інституті міжнародних відносин було звільнено професора Андрєя Зубова, який засудив вторгення Росії у Крим, порівнявши його з гітлерівською анексією Австрії у 1938 році.

Після цього прокремлівська газета "Известия" надрукувала матеріал про те, що Гітлер до 1939 року був "політиком найвищого класу", збираючи етнічні німецькі землі.

Тоді ж мерія чеського міста Ліберець вивісила на фасаді міської ратуші величезний плакат, на якому президент РФ Владімір Путін зображений у збірному образі Гітлера-Сталіна.

Дивіться також: "Фашизм повертається у Європу та Україну зі Сходу"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.