550 польських стипендій для українців. Для істориків теж

Польське Міністерство науки та вищої освіти пропонує пакет стипендіальних програм для 500 українських студентів та 50 аспірантів у навчальному 2014/2015 році. Йдеться про річне перебування та навчання у Польщі, насамперед для осіб з територій, що охоплені тепер військовими діями.

На думку польського міністра науки та вищої освіти, проф. Лени Колярської-Бобінської, молоді люди, котрі приїдуть до Польщі в рамках стипендії, повинні повернутися в Україну з ідеями задля побудови демократичної держави, що стане важливою складовою Європи.

Програма покликана забезпечити безкоштовне навчання і стипендію на проживання (900 злотих на людину в місяць) на відомих польських університетах і реномованих напрямках навчання. Після річного перебування стипендіати поверталися б в Україну. Програма включає в себе напрямки з підтримки побудови інституцій і розвитку суспільного капіталу (управління, європеїстика, економіка, адміністрація, вибраний технічні напрямки).

Програма призначена для 550 осіб, у тому числі:

- для 100 студентів з територій охоплених військовими діями (Луганської, Донецької областей, Автономної Республіки Крим), після другого курсу бакалаврату,

- для 400 студентів з України (перевага буде віддаватися особам з областей охоплених військовими діями) – тут могли б подати заявку на стипендію також особи, що вже навчаються в Польщі, походять з територій охоплених військовими діями в Україні, і втратили джерело утримання.

- для 50 аспірантів з України, які мають право розпочати студії ІІІ-го рівня, в першу чергу пов'язаних з ВУЗ-ами, що співпрацюють з польськими партнерами.

Вартість програми становить понад 10 мільйонів злотих.

Набір на програму здійснюватиметься за підтримки Посольства Республіки Польща в Києві та Консульства РП у Харкові, за участю української обласної адміністрації та українських неурядових організацій (НУО).

Варто знати, що студенти з України є найбільшою національною групою з-поміж усіх іноземців, що навчаються в Польщі (42% з майже 36 тис. іноземців). У навчальному 2013/2014 році в Польщі студіювало 15 тис. громадян України. 4 тисячі з них вже тепер отримують різні види фінансової підтримки їхнього навчання (звільнення з оплат, стипендії).

Корисна для Українців, що студіюють в Польщі, інформація знаходиться на спеціальному польському сайті для студентів www.go-poland.pl. Україномовна версія сайту www.go-poland.pl/uk.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.