Спецпроект

У Горлівці під загрозою найбільша колекція картин Реріха

Міжнародний Центр Реріхів та Міжнародний комітет зі збереження спадщини Реріхів закликали президента України Петра Порошенка "зробити все можливе", щоб не допустити руйнування художнього музею в місті Горлівка.

Про це повідомляє Культпростір.

Реріхівці (громадська організація з головним офісом у Москві) нагадують, що в Горлівці в результаті застосування важких видів озброєння відбулися значні руйнування міської інфраструктури.

Горлівський художній музей створений у 1959 році. В ньому зберігається найбільша колекція картин Миколи Реріха: двадцять вісім творів (періоду з 1893-го по 1916-й). У музеї також є шедеври І.Айвазовського, К.Маковского, Г.М'ясоєдова, К.Сомова, А.Бенуа.

 Микола Реріх, "Старий Псков"

Представлена ​​колекція видатних українських майстрів: М.Пимоненка, В.Орловський, Т.Яблонської, В.Зарецького, С.Шишко, М.Дерегуса.

Перлина горлівського зібрання - роботи геніального українського живописця Миколи Глущенка (картини відображають творчий період середини ХХ століття).

Міністерство культури зв'язалося з представниками Горлівського художнього музею (ГХМ), повідомляє видання.

"Ні наше, ні силові відомства, на жаль, не можуть повністю забезпечити охорону культурної спадщини на територіях, тимчасово контрольованих незаконними збройними формуваннями", - зазначила заступник міністра культури Олеся Островська.

За словами замміністра, наразі визначено схему взаємодії з питань ГХМ між Національною гвардією України і місцевими органами влади. Також Міністерством культури розроблено схеми оперативного інформування та необхідних дій на випадок "ускладнення обстановки".

 "Могила вікінга"

"Були направлені листи-інструкції ... проходить постійне інформування в телефонному режимі щодо здійснення екстрених заходів для збереження культурних цінностей, - повідомила Островська. - Постійно проводиться моніторинг ситуації".

Урядовець наголосила, що управління культури Луганської та Донецької обласних держадміністрацій повідомили про закриття музеїв на час проведення антитерористичної операції в окупованих частинах двох областей.

Як відомо, Горлівка є одним із найважливіших опорних пунктів російських терористів, в місті - значна кількість російських терористів. Представники антитерористичних сил України заявили про повне оточення Горлівки.

Нагадаємо, у лютому 2014 року фондосховища Українського дому в Києві були пограбовані. Сталося це після того, як будівлю захопили захопили Внутрішні війська МВС.

У січні 2014 року, після початку протистоянь на вулиці Грушевського, київські музейники закликали міліцію і громадян не завдати шкоди Національному художньому музею (НХМУ), який розташований поруч із епіцентром масових протестів на вулиці Грушевського.

В музеї, який розташовувався у близькому тилу лав ВВ і "Беркута", було введено спеціальний режим зберігання експонатів, до 15 березня музей не працював. Під час "битви на Грушевського" будівля й експонати НХМУ не постраждали.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.