ПОМЕР ВСЕВОЛОД НЕСТАЙКО

Помер легендарний дитячий письменник Всеволод Нестайко.

Про це Історичній Правді повідомила дружина письменника.

Всеволод Нестайко - автор, чиї твори для дітей увійшли до золотого фонду дитячої літератури. Вони видавалися 136 разів багатьма мовами світу, в незалежній Україні - 53 видання. Загальний наклад - понад 2 млн примірників.

Всеволод Нестайко з читачами, 2006 рік. Фото: Історична Правда

Згідно з соцопитуваннями, проведеним в 1990-1992 роках Державною бібліотекою для дітей та Міністерством культури, Нестайко - лідер читацького інтересу. Його твори включено до шкільної програми.

У 2004-му чергове перевидання "Тореадорів із Васюківки" визнане книгою року в номінації "Література для підлітків". У 2009-му казка "Дивовижні пригоди в лісовій школі" увійшла до списку найбільш популярних в Україні книг за даними продавців київського книжкового ринку "Петрівка".

 "Незвичайні пригоди в лісовій школі", 1981 рік. Всі скани: Читанка.com.ua

Народився в 1930 році в Бердичеві в родині службовця. За сімейною легендою, мама народила Всеволода в перерві між читанням Ремарка: "Акушер, старий єврей, каже: "Мадам! У вас, здається, з’явився письменник!" І з пологового будинку мене перевезли на вулицю Пушкіна".

"Тореадори з Васюківки", видання 1984 року

Під час Першої світової майбутні батьки Нестайка опинилися по різні сторони фронту. Тато - колишній "січовий стрілець" (пізніше боєць Української Галицької армії), мама - викладач російської словесності і сестра милосердя в Російській імператорській армії.

В 1933-му батька репресували органи НКВД. Рятуючись від Голодомору, мама з сином переїхала у Київ до сестри.

У столиці разом із матір'ю пережив нацистську окупацію. За словами Нестайка, "можу повторити за Чєховим: у дитинстві в мене не було дитинства"

 Початок повісті "Незнайомець з 13-ої квартири" - другої частини "Тореадорів із Васюківки"

У 1952 році закінчив філологічний факультет КНУ ім.Шевченка. Працював у редакціях журналів "Дніпро", "Барвінок", видавництві "Молодь".

З 1956 по 1987 рік завідував редакцією у видавництві дитячої літератури "Веселка". Мешкав у Києві - на Дружби Народів і на Шовковичній.

 "П'ятірка з хвостиком", видання 1985 року

Найвідоміші твори Нестайка - трилогія "Тореадори з Васюківки", казки "У країні сонячних Зайчиків", "Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків", "Неймовірні пригоди у лісовій школі", повісті "Одиниця з обманом", "П'ятірка з хвостиком", "Загадка старого клоуна", "Чудеса в Гарбузянах", "Пригоди Грицька Половинки" та інші.

 "Він не помер, поїхав жити в Країну сонячних зайчиків", написав ФБ-користувач Сергій Микита. Видання 1994 року

Твори Нестайка перекладено двадцяться мовами світу - від англійської до бенгалі. За ними знято кілька фільмів. Стрічка "Тореадори з Васюківки" отримала Гран-прі кінофестивалю в Мюнхені (1968 рік).

"Тореадори з Васюківки", видання 2006 року

1979 року рішенням Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури трилогію "Тореадори з Васюківки" внесено до Особливого почесного списку Г.Х. Андерсена як один із найвидатніших творів сучасної дитячої літератури.

Дитяча бібліотека міста Дружківка (під Краматорськом на Донеччині) з 2004 року носить ім'я Всеволода Нестайка. Так під час соцопитування вирішили самі місцеві дітлахи.

Про час і місце прощання з письменником буде повідомлено додатково.

Обкладинки видань Всеволода Нестайка дивіться у розділі "Артефакти"

Також: інтерв'ю редактора ІП зі Всеволодом Нестайком

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.