Спецпроект

В ЛУГАНСЬКУ ОБСТРІЛЯЛИ ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ. Фото

В результаті обстрілу, який влаштували терористи у Луганську, постраждав Музей історії та культури по вулиці Карла Маркса, 30.

Про це повідомляє Еспресо.tv з посиланням на Informator.lg.ua.

Як повідомляється, снаряд потрапив у вікно другого поверху. Вибух зруйнував стіну і зіпсував фасад. Також зафіксовані сильні пошкодження всередині будівлі, на другому поверсі повибивало вікна.

 

У соціальних мережах повідомляють, що обстріл здійснили з гранатомету "кадировці".

Будівля музею була побудована в 1880-х роках і вважається пам'ятником архітектури. У 1980 році в будівлі було створено музей Климента Ворошилова, а в 1990 році його перепрофілювали в Музей історії та культури Луганська. Колекція музею нараховує більше 50 тисяч експонатів.

 

Як відомо, у травні 2014 року терористи із самопроголошеної "Донецької народної республіки" вилучили з музею в меморіальному комплексі "Твоїм визволителям, Донбасе!" макет протитанкової рушниці Симонова ПТРС-41, а також два масогабаритних макети автоматів АК-47 "для захисту республіки".

23 червня 2014 року терористи самопроголошеної "Луганської народної республіки" викрали старшого викладача історії Луганського національного університету Володимира Семистягу.

24 червня терористи ЛНР викрали з власного помешкання викладача історії Східноукраїнського національного університету ім.Даля Сергія Сергієнка.

Зараз у місті відбувається гуманітарна катастрофа. Кілька днів поспіль Луганськ постійно обстрілюють, загинуло вже кількадесят мирних жителів.

Дивіться також: "У Донецьку терористи хочуть забрати з музею військову техніку"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.