Спецпроект

В Росії знищують музей табору, де вмер Стус. ФОТО

У Пермі (РФ) розпочато демонтаж конструкцій меморіалу історії політичних репресій - єдиного в Росії музею ГУЛАГу під відкритим небом.

Про це повідомляє Комсомольская правда з посиланням на виконавчого директора музею Татьяну Курсіну.

За її словами, робітники знищують бензопилкою автентичні дерев'яні конструкції і металеві ворота табірної зони.

"Я була в шоці від цього мракобісся, - заявила Курсіна. - На території музею опечатані приміщення, де знаходиться майно автономної некомерційної організації [яка створила експозицію, хоча загалом музейний комплекс належить державній структурі - ІП]".

Вона наголосила, що невідомо, хто віддав наказ фізично знищувати музей.

Також ніхто не порадився з фахівцями - чи можна розпилювати цінні конструкції, які волонтери та співробітники музею довгий час по крихтах збирали по всій окрузі, щоб повною мірою відтворити обстановку гулагівського табору.

"Якщо так далі піде, то на території "Пермі-36" ми побачимо красиві квітнички, а від унікальної пам'ятки не залишиться зовсім нічого", - наголосила Курсіна.

 Розпиляні ворота шлюзу, через який у табір автозаки ввозили ув'язнених. Фото: прес-служба музею "Перм-36"

Нагадаємо, нещодавно губернатор Пермського краю Віктор Басарґін провів робочу зустріч із активістами пермської філії історико-правозахисної організації "Меморіал", під час якої урочисто пообіцяв, що музей "Пермь-36" буде збережений і продовжить свою діяльність у повному обсязі.

Як відомо, у червні 2014 року міністерство культури РФ визнало недоцільним реалізацію федеральної програми "Про увічнення пам'яті жертв політичних репресій".

У червні 2013 року повідомлялося, що автори концепції єдиного підручника з історії для російських шкіл уникають говорити про політичні репресії в СРСР.

Згідно з соціологічним опитуванням 2012 року, росіяни поступово забувають про сталінські репресії.

"Перм-36" - неофіційна назва радянської виправно-трудової колонії суворого режиму №36 для засуджених за "особливо небезпечні державні злочини" в селищі Кучино Чусовського району Пермської області РФ.

З 1972 року в колонії утримувалися засуджені за звинуваченням в "антирадянській агітації і пропаганді" - серед них Василь Стус, Левко Лук'яненко, Валерій Марченко, Василь Овсієнко, Юрій Литвин, Олекса Тихий, Володимир Буковський, Натан Щаранський, Баліс Ґаяускас та інші політв'язні, значну частину яких складали українці.

У 1985 році в карцері колонії за нез'ясованих обставин помер Василь Стус. Табірні наглядачі знищили рукопис із 300 неопублікованих віршів поета.

Крім Стуса, внаслідок перебування в колонії №36 у тюремних лікарнях померли ще троє політв'язнів-членів Української Гельсінської групи - Олекса Тихий (1984), Юрій Литвин (1984), Валерій Марченко (1984).

Колонія була закрита в 1988 році. У 1996-му на її території було створено Меморіальний музей історії політичних репресій "Перм-36" - єдиний у Росії музей ГУЛАГу під відкритим небом.

У 2004 році Фонд світових пам'ятників уніс "Перм-36" до переліку 100 особливо охоронюваних пам'яток світової культури. Розпочато процедуру зі внесення музею до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

В червні 2014 року музей опинився під загрозою закриття, в тому числі і через звинувачення в "бандерівщині, лібералізмі та шпигунстві". Бюджетна підтримка "Пермі-36" припинилася ще з травня, у зв'язку з чим у музеї відключено електрику і не проводяться екскурсії.

Читайте також: "Як загинув Василь Стус"

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.