В ЛУГАНСЬКУ ПОМЕР ІСТОРИК, ВИКРАДЕНИЙ ТЕРОРИСТАМИ

Днями в Луганську в полоні терористів у захопленій будівлі ОДА помер історик, викладач і голова обласної організації "Просвіта" Володимир Семистяга.

Про це повідомляє ТСН.

У 64-річного Семистяги були серйозні проблеми з серцем, увечері 27 червня в нього стався черговий напад і він помер.

Місцевий журналіст Всеволод Філімоненко повідомив, що екстремісти довго намагалися приховати смерть активіста, і висловив сподівання, що 1 липня його тіло передадуть родичам.

"Армія сходу" затримала Володимира ще 23 червня, але дізнатися про те, "як у нього справи", мені вдалося лише позавчора вночі... Уже другу добу ми ведемо переговори про видачу родичам покійного, і лише дві години тому вдалося знайти компроміс із представниками самопроголошеної республіки", - написав Філімоненко над ранок вівторка в Facebook.

Володимир Семистяга

"Сподіваюся, сьогодні вранці тіло Володимира Федоровича передадуть близьким", - йдеться в повідомленні журналіста.

"Він не був у "Правому секторі" чи в армії, - додає користувачка Ірина Рєвунова, в якої Семистяга викладав історію. - Він не становив жодної загрози для сепаратистів. Він просто спілкувався українською, носив вишиванку, організовував літературні й музичні вечори за участю українських митців... Його "забрали" лише за те, що він був українцем".

Як відомо, 23 червня 2014 року терористи ЛНР викрали старшого викладача історії Луганського національного університету Володимира Семистягу.

24 червня терористи ЛНР викрали з власного помешкання викладача історії Східноукраїнського національного університету ім.Даля Сергія Сергієнка. Про його долю досі невідомо.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.