У Києві облили фарбою хрест на могилі Героїв Крут. ФОТО

В ніч на вівторок, 17 червня, невідомі облили фарбою хрест Героям Крут на Аскольдовій могилі у Києві. Також спробували розбити меморіальну дошку Ярослави Стецько.

Акт вандалізму стався в ніч на вівторок, 17 червня, повідомляє "Новое Время".

Мармурова дошка Слави Стецько пошкоджена ударами важкого предмету.

Фото: Владислав  СИНЯГОВСЬКИЙ

Пам'ятний хрест Героям Крут був заляпаний зеленою фарбою.

 Фото: Владислав  СИНЯГОВСЬКИЙ

Саме на Аскольдовій могилі були перепоховані тіла 25 студентів-вояків, що загинули у січні 1918 року під час бою під час наступу армії більшовиків. Пам'ятник був встановлений на кошти двох родин з парафії церкви Св. Миколи Чудотворця у січні 2012 року.

Фото: Павло СОЛОДЬКО

Хроніку боротьби з пам'ятниками в Україні протягом останніх років дивіться за тегом "Вандалізм".

Ярослава Стецько (уроджена Ганна Музика) народилася 14 травня 1920 у селі Романівка на Тернопільщині, померла 2 березня 2003 у Мюнхені.

Українська політична діячка, журналістка, співорганізатор Червоного Хреста УПА, жіночої мережі і юнацтва ОУН, Антибільшовицького блоку народів (АБН).

Дружина Ярослава Стецька. Голова ОУН(б) (1991-2001). Перший лідер партії Конгрес Український Націоналістів (КУН). Депутат Верховної Ради України другого, третього і четвертого скликань, тривалий час була найстарішим депутатом у ВР.

Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року на залізничній станції Крути між Ніжином і Бахмачем (нинішня Чернігівська область) між військами більшовицької Росії і добровольцями-студентами, які захищали Центральну Раду УНР.

Після кількагодинного бою більшість бійців УНР повернулися до Києва. 29 із них, які втрапили у полон до червоноармійців, були розстріляні біля приміщення залізничної станції. У березні 1918 року їхні тіла були перевезні до Києва і урочисто поховані на Аскольдовій могилі.

Загиблі у бою студенти отримали звання "Героїв Крут", їхня смерть і вшанування обросли численними міфами.

Дивіться також:

Бій під Крутами у історичній пам'яті. Як експлуатується міф

Життя після Крут. Скільки загинуло, скільки вижило і що було далі. КАРТИ

Попович, дворянин, селянин. Три біографії загиблих під Крутами. ФОТО

Реконструкція бою під Крутами 1918 року. ВІДЕО

Всі матеріали на тему "Бій під Крутами"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.