У Росії саджатимуть за "неправдиві відомості про СРСР"

Президент РФ Владімір Путін підписав федеральний закон "Про внесення змін у окремі законодавчі акти Російської Федерації".

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на прес-службу Кремля.

Згідно з документом, кримінальна відповідальність настає за реабілітацію нацизму, "поширення неправдивих відомостей про діяльність СРСР у роки Другої світової війни", а також заперечення фактів і схвалення злочинів, встановлених вироком Нюрнберзького трибуналу 1945-46 років.

Закон встановлює покарання до 5 років позбавлення волі.

Підкреслюється, що закон спрямований на "протидію спробам посягання на історичну пам'ять" щодо подій, які мали місце в період Другої світової війни.

При цьому підвищена кримінальна відповідальність за названі дії передбачається, якщо вони вчинені особою з використанням свого службового становища, з використанням ЗМІ або зі "штучним створенням доказів обвинувачення".

У лютому 2011 року у Верховній Раді було зареєстровано проект закону, який передбачав кримінальну відповідальність або штраф до 17 тисяч грн за "пропаганду, публічне схвалення тоталітарної ідеології та практики комунізму і нацизму".

Дивіться також: Нюрнберзький трибунал не засудив жодну організацію

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.