Спецпроект

Голова Держдуми приїде у Крим до пам'ятників і музеїв

6 червня відбудеться "робочий візит" голови Державної думи Росії Сєрґєя Наришкіна в Крим.

Чиновник планує відвідати Сімферополь, Бахчисарай і Ялту, повідомляє управління по зв'язках з громадськістю Держдуми.

У ході візиту планується участь в урочистій церемонії закладання капсули в с. Мирне в місці будівництва меморіального комплексу, присвяченого жертвам фашистського концтабору, що розташовувався в роки Другої світової війни в радгоспі "Червоний" (біля Сімферополя).

Рішення про побудову меморіалу було прийнято ВР Автономної республіки Крим в Україні у листопаді 2012 року.

Також Наришкін візьме участь в урочистій церемонії відкриття пам'ятника "Сергій Радонезький - збирач землі російської", приуроченої до святкування 700-річчя від народження цього московського святого XIV сторіччя.

Планується також відвідання Ханського палацу Національного Бахчисарайського історико-культурного заповідника", відкриття відділення Російського історичного товариства в Криму в Лівадійському палаці і участь у нараді оргкомітету з підготовки заходів, пов'язаних із 100-річчям від початку Першої світової війни, відкриття VIII Міжнародного фестивалю "Велике Російське Слово" в Ялті.

Нагадаємо, Сєрґєй Наришкін, який раніше був головою президентської Комісії з протидії спробам фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії, з 2012 року очолює Російське історичне товариство.

Опікунську раду історичного товариства очолив президент РФ Путін. Саме ця організація розробляє однакову для всіх шкіл "канонічну" концепцію викладання історії Росії в середній школі. Саме Путін і має підписати остаточний варіант концепції та єдиного підручника історії.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.