Інститут нацпам'яті запускає проект про історію Криму

Український інститут національної пам’яті розпочинає науково-популяризаційний проект "Наш Крим". Проект присвячений основним віхам історії півострова, культурним та історичним зв’язкам Криму з українськими землями.

Про це повідомляє прес-служба УІНП.

Крим – унікальний регіон, який в силу історичних та політичних обставин завжди мав власну національну та культурну специфіку, його мешканці були носіями різних національних та релігійних ідентичностей.

Протягом 23 років незалежності України на півострові панувало порозуміння і творча співпраця між етнічними спільнотами, повідомляється у прес-релізі.

В УІНП підкреслюють, що окупація Криму Російською Федерацією зламала цю ситуацію, змінила не лише Україну, але й весь світ, зруйнувавши колективну систему безпеки.

Світова система стримувань і противаг, яку Європейське співтовариство так ретельно вибудовувало після Другої Світової війни, виявилася неспроможною запобігти окупації української території однією з держав-підписантів Будапештського меморандуму.

Військова агресія Росії супроводжується інформаційною війною, настирливим нав’язуванням історичних міфів та стереотипів. Повсякчас чути: "Крым – исконно русская земля". Протидіяти міфам можна лише їх розвінчанням, наголошують в УІНП.

Важливим аспектом у протидії агресивній російській пропаганді Український інститут національної пам’яті бачить активну просвітницьку діяльність. З цією метою Інститут започатковує науково-популяризаційний проект "Наш Крим".

В рамках проекту планується всебічне висвітлення особливостей розвитку Кримського півострова:

- міжнародної боротьби за володіння Кримом;

- етнодемографічної динаміки Криму;

- геноцидної політики російського та радянського керівництва, спрямованої на витіснення з півострова корінних народів;

- політичних, економічних, культурних чинників, які пов’язували Крим з українською територією.

Статті та документи проекту "Наш Крим" будуть опубліковані на офіційному сайті Інституту, а також на сайті "Історична правда", у партнерстві з яким започатковується цей проект.

Матеріали охоплюватимуть період з моменту знищення державності Кримського ханства Російською імперією у 1783 році і до 2014-го, коли Росія знову окупувала український півострів.

Окрім науково-просвітницьких студій, у рамках проекту планується проведення відкритих публічних заходів (більш детальну інформацію можна буде знайти на сайті Інституту).

Проект "Наш Крим" і надалі розвиватиметься та залишатиметься відкритим для громадських ініціатив та співпраці, стверджують в УІНП.

Дивіться також:

Унікальні фото депортованих Киримли з проекту "Наш Крим" УІНП 

Відбудова Криму Українською РСР після війни

Як депортували кримських татар і що з того вийшло

Анексія 1783 року. Як Російська імперія захопила Крим

"Русский Крым"? Національний склад регіону в 1897-2001 рр.

1988: радянський есмінець атакує американський фрегат під Ялтою. ВІДЕО

Постанова про депортацію і перетворення Криму на область РРФСР

Холодна війна за Крим. Як ділили флот у 1990-х роках. ФОТО

Два береги одного Степу. Про дружбу козаків і татар

Північно-Кримський канал. Історія будівництва

Інші матеріали за темою "Крим"

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.