У МИКОЛАЄВІ ВІДНОВЛЮЮТЬ ПАМ'ЯТНИК ЛЕНІНУ

У Миколаєві влада відновлює знесений пам'ятник Леніну.

Про це повідомила пресс-служба облради.

У вівторок голова облради Тарас Кремінь та в.о. міського голови Юрій Гранатуров провели у "Старофлотських казармах" оперативну нараду стосовно ходу робіт з реставрації пам’ятника Леніну. Зараз він зберігається у краєзнавчому музеї.

 "Яким би чином не змінювалося наше ставлення до тих чи інших історичних подій чи постатей, але вандалізму у цивілізованому місті не має бути місця", - заявили депутати.

Усі необхідні підготовчі роботи по реставрації пам’ятника вже завершено, і вже в середу бригада фахівців розпочинає реставрацію скульптури.

Очільники Миколаївщини пообіцяли порадитися з місцевою громадою.

"За нашими розрахунками, не пізніше 15 травня ми зможемо повернути статуї попередній вигляд, після цього ми винесемо на розсуд громади подальшу долю цього монументу, з’ясуємо, де саме хотіли б його бачити миколаївці", - пообіцяв Гранатуров.

Як відомо, пам'ятник Леніну на головній площі у Миколаєві скинули з постаменту під час протестної акції 22 лютого.

Після того, як комунальникам не вдалося краном підняти пам'ятник, його просто зіштовхнули автомобілем, внаслідок чого у Леніна відвалилась голова. На місце пам'ятника встановили прапор України.

Як відомо, 8 грудня 2013 року в Києві було зруйновано пам’ятник Ленінові на бульварі Шевченка.

Після цього в Україні пошкодили або спробували пошкодити не менше 50 пам’ятників Леніну.

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник державного перевороту в Російській республіці в жовтні 1917 року), ідеолог створення СРСР.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.