Спецпроект

Під Львовом відкриють виставки, присвячені Возницькому

На Львівщині відбудеться відкриття двох виставок під спільною назвою "Врятовані скарби. Пам’яті Б.Г.Возницького присвячується".

Про це повідомляє Дивись.info.

Йдеться про:

1.Роботи, реставровані студентами коледжу ім. І.Труша.

2.Життя Бориса Возницького у світлинах.

На відкритті відбудеться погашення марки із зображенням Бориса Возницького, присвяченої його пам'яті.

Організатори: Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша, Львівська національна галерея мистецтв імені Возницького, Історико-краєзнавчий музей м.Винники.

 

Час і місце заходу: 5 квітня 2014 року, 15:00. м. Винники (Личаківський р-н Львова), вул. Івасюка, 5.

У відкритті виставки візьме участь генеральний директор ЛНГМ імені Возницького, донька Бориса Григоровича – Лариса Разінкова.

Борис Возницький (1926-2012) - легендарний український музейник, Герой України, мистецтвознавець, багаторічний директор Львівської національної галереї мистецтв, академік Української академії мистецтв, лауреат Шевченківської премії, президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ICOM), доктор honoris causa.

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.

Професор Дмитро Білий: "Після геноциду на Кавказі залишилося не більше 10% черкеського населення"

У травні 1864 року на Червоній Поляні неподалік від Сочі відбулася остання битва з російськими військами черкеських воїнів, під час якої всі вони загинули. Власне, місцина отримала таку назву, бо вся вона була залита кров'ю. А вже 21 травня 1864 року російські війська влаштували переможний парад. Це означало остаточну поразку черкесів у війні, яку вони вели проти царської росії понад сто років.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.