ГУЛАГ зроблять візитною карткою Росії

Влада Республіки Якутія (РФ) планує заохочувати туризм у колишні зони ГУЛАГу, розташовані на території регіону. Відповідний проект було схвалено на колегії міністерства у справах підприємництва та розвитку туризму республіки.

Про це повідомляє урядова "Российская газета".

Для туристів планують "переобладнати" табори Дальбуду НКВД і Янстроя на річках Ольчан та Ільнекан і табори на Сендученському родовищі ауропігментів.

За словами міністра Катєріни Корміліциної, сьогодні ГУЛАГ має всі шанси стати візитною карткою для залучення туристів, об'єктом наукових досліджень та екскурсійних поїздок.

"На прикладі подій в Україні ми бачимо, як важливо зберігати свою історичну цінність, - наголосила чиновник. - Даний проект збереже не тільки історичну спадщину району і республіки, але й усієї Росії". 

Колишній виправно-трудовий табір "Симбір-Ольчан" у Якутії. Фото: В.Павлов, ria.ru

ГУЛАГ (Головне управління таборів) - підрозділ Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВД), який керував системою виправно-трудових таборів у сталінському СРСР. Створений у 1934 році, хоча його прообрази існували з 1920-х.

Система об'єднувала 53 табірних управління з тисячами табірних відділень та пунктів, 425 колоній, а також більше 2000 спецкомендатур - загалом понад 30 тисяч місць ув'язнення.

За роки існування системи через ГУЛАГ пройшли від 18 млн до 28 млн (разом із засланцями і "спецпоселенцями") людей. З них у таборах померло близько 1,5 млн, хоча називають і більші цифри.

Систему було ліквідовано після смерті Сталіна. Однією з причин ліквідації ГУЛАГу стали масові повстання засуджених, провідну роль у яких грали в'язні з України.

Дивіться також інші матеріали за темою "ГУЛАГ"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.