Історик з Небесної Сотні. Шукають свідків загибелі і хочуть видати книгу

Колеги застреленого 20 лютого на Інститутській викладача історії УКУ Богдана Сольчаника шукають тексти науковця, щоб видати збірник праць. Родичі Богдана шукають свідків його убивства.

"Друзі, у нас є мрія протягом року видати книгу з працями воїна небесної сотні Богдана Сольчаника", - повідомив у своєму Facebook Володимир Стецик.

Створено окрему скриньку, на яку автори ініціативи просять надсилати матеріали Богданового авторства: bsmemorialbook@gmail.com.

"Будемо вдячні за кожну статтю чи замітку", пишуть організатори.

Стецик наводить уривок доповіді Богдана від листопада 2005 року на тему примирення всередині нації.

Тим часом родичі історика шукають свідків його загибелі. Про це у Facebook повідомила сестра Богдана Сольчаника Віра Гой.

"На фото - мій брат, Богдан Сольчаник, - написала Віра. - Загинув від кулі снайпера 20 лютого орієнтовно о 08:35-09:00".

 Богдан Сольчаник. Фото: facebook.com/vira.hoy

Пізніше свідок повідомив Вірі, що у Богдана стріляли, коли він був на низькій барикаді біля Сбербанку (на Майдані, на початку Інститутської вулиці), приблизно о 9:05-9:15 (20 лютого).

"Шукаю свідків його вбивства, тих, хто був у ці хвилини поруч, - пише сестра історика. - Можливо, також знайдуться відео- та фотоматеріали, зроблені приблизно у цей час біля барикади. Буду вдячна за перепост і будь-яку інформацію".

Контакт: (097) 993-41-50 або через ФБ - facebook.com/vira.hoy.

Як відомо, Богдан Сольчаник загинув під час протестів на Майдані 20 лютого 2014 року.

Викладач кафедри нової та новітньої історії України Українського католицького університету у Львові, він працював над дисертацією на тему "Виборчі практики в малому західноукраїнському місті 1965-2006 рр.".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.