У київському метро сховали Леніна. "Свобода" каже, що зносять. ФОТО

У нижньому вестибюлі станції метро "Театральна" бюст Леніна зашили дошками.

Про це повідомляє ТСН.

Від офіційних коментарів співробітники метрополітену відмовились, але зазначили, що пам'ятник вождю більшовицької революції в Російській республіці 1917 року закрили за наказом адміністрації.

У метрополітені бояться, що вмонтоване в торцеву стіну центрального залу станції бронзове погруддя Володимира Леніна спробують знищити революційно налаштовані громадяни.

Тим часом представник партії "ВО "Свобода" Олександр Аронець повідомив у себе в твітері, що бюст демонтують.

 

Станція метро "Театральна" була споруджена в 1987 році як пересадочний вузол зі Святошинсько-Броварської (червоної) на Сирецьку-Печерську (зелену) лінію. Спершу планувалося, що пересадковою буде "Університет", але траса Сирецько-Печерської лінії змістилася і вирішили збудувати нову станцію.

 Фото: periskop.livejournal.com

Відкрита до 70-річчя Жовтневої революції на тодішній вулиці Леніна (нині Богдана Хмельницького), станція отримала назву "Ленінська" і була оформлена у відповідному "мавзолейному" стилі - з червоно-брунатного житомирського граніту.

В 1993 році станцію перейменували на "Театральну", оскільки поруч розташовані Театр російської драми імені Лесі Українки і Національна опера.

 

У нішах станційних пілонів розміщено металеві горельєфи у вигляді знамен із цитатами з творів Леніна російською та українською мовами. Серед них є такі:

"Всякая революция лишь тогда чего-нибудь стоит, если умеет защищаться".

"Государство сильно сознательностью масс".

"Советская власть есть путь к социализму, найденный трудовыми массами, а потому верный и непобедимый".

Дивіться також: "Як будували "Театральну" та інші станції київського метро. ФОТО"

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.

Лист до братів-юдеїв. Найдавніший документ зі згадкою про Київ написаний івритом?

Справжньою сенсацією для науковців у 1960-х роках стала знахідка документа, написаного за часів Давньої Русі, на її теренах, ще й зі згадкою Києва. Щоправда, йдеться не про літопис чи хроніку. Тож про якісь важливі політичні події з нього годі було дізнатися. Та й зберігався він не в Києві, а в Каїрі. У сховищі тамтешньої синагоги Бен-Езра.