Спецпроект

Музейники і Самооборона беруть під захист культурну спадщину

Працівники українських музеїв та громадянські активісти створили національну секцію міжнародної організації Blue Shield ("Блакитний щит"), яка захищає культурні пам'ятки та цінності.

Про це повідомляється на сторінці Facebook Українського національного комітету Блакитного щита.

Наразі організація "Blue Shield Ukraine" спільно з Самообороною Майдану взяли під охорону кілька десятків київських музеїв.

Пізніше до охорони долучили також і державні бібліотеки.

До акції з охорони культурної спадщини закликають долучатися ті бібліотеки та музеї, які ще не приєдналися до національного комітету Блакитного щита.

 У багатьох європейських країнах Блакитним щитом позначаються культурні об'єкти, занесені в реєстр пам'яток національного значення

Активісти просять негайно повідомляти про випадки пошкодження або руйнації музеїв, пам'яток культури, архітектури, мародерства, вивезення цінностей в Києві для оперативного реагування Блакитного щита та Самооборони Майдану - на ФБ-сторінку або на гарячу лінію Самооборони: 097 820 68 63.

Наголошується на тому, щоб інформація була перевіреною.

Однією з причин створення національного комітету Блакитного щита називають погром у фондосховищах Музею історії Києва, який стався в ніч з 18 на 19 лютого на верхніх поверхах Українського дому. Події відбулися після того, як будівля перейшла під контроль міліціонерів.

Blue Shield ("Блакитний щит") - міжнародна організація при ICOMOS (Міжнародна рада з питань пам'яток та визначних місць) для захисту світової культурної спадщини, якій загрожують війни і природні катастрофи.

Організацію називають "культурним Червоним Хрестом", який керується положеннями Гаазької конвенції (1954) про захист культурних надбань у випадку збройних конфліктів.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.