Померла жінка-символ громадянської війни в Іспанії. ФОТО

6 січня 2014-го у віці 94 років померла Марина Гінеста - дівчина, що стала символом Громадянської війни в Іспанії.

Про це повідомляє Товаришка.

Дівчині було 17 років, коли вона потрапила в об'єктив камери мексиканського фотокора Хуана Гусмана (Ганса Ґутмана).

Це фото стало одним із іконічних символів громадянської війни між республіканцями і франкістами.

Знімок було зроблено в Барселоні, через три дні після початку військового повстання правих сил проти Республіканського уряду, коли Марина стояла на терасі готелю "Колон".

Липень 1936 року. Барселона

Гінеста працювала перекладачкою в Союзі соціалістичної молоді - молодіжній організації Комуністичної і Соціалістичної робітничої партій Іспанії. Вона була членом Об'єднаної соціалістичної партії Каталонії (ОСПК).

Агітаційний плакат ОСПК часів Громадянської війни. Доброволець на тлі каталонського, червоного та іспанського прапорів

Ветеран республіканського руху дізналася про існування фото аж у 2006 році.

Молоду дівчину на фотографії упізнав Гарсіа Більбао. Прочитавши мемуари радянського кореспондента Михайла Кольцова, разом із яким дівчина фігурувала на іншій фотографії, Більбао з'ясував, що Хінеста Маріна (так Гусман підписав фото ) - насправді Марина Гінеста, яка після падіння Іспанської республіки і встановлення диктатури Франко була змушена емігрувати у Францію.

Травень 2008 року. Париж. Фото: Boris Zabiensky

Дивіться також:

Українці, які воювали проти комунізму в Іспанії

Українці, які воювали проти фашизму в Іспанії

Іспанський досвід примирення після Громадянської війни. ФОТО

Померла останній ветеран Першої світової війни

Всі матеріали за темою "Іспанія"

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.