Спецпроект

Кримська митниця передала до музеїв раритетний конфіскат

Найціннніші речі - срібний стакан для олівців, самовар, портсигар та ікони.

Про це пише investigator.org.ua.

Кримська митниця Міндоходів передала в КРУ "Центральний музей Тавриди " і КРУ "Керченський історико-культурний заповідник" предмети, які становлять історичну та культурну цінність. Як повідомляє прес-служба відомства, серед 123 раритетів на загальну суму близько 240 тисяч гривень, були стакан для олівців, самовар, сумочка кольчужного плетіння, портсигар, бінокль польовий, а також монети, гудзики, ордена, медалі, ікони. Усі цінності, які незабаром відвідувачі зможуть побачити в експозиціях кримських музеїв, виявлені в цьому році при проведенні митного контролю та митного оформлення на митних постах " Сімферополь-аеропорт " та " Керч ".

У першу чергу привертає увагу переданий в КРУ "Центральний музей Тавриди" срібний стакан для олівців з позолоченою внутрішньою поверхнею. Громадянин Росії намагався вивезти рідкісну річ в Москву, не вказуючи її у митній декларації. За висновком експерта, цей стакан представляє історичну та культурну цінність. Його рекомендовано включити до Державного реєстру національної культурної спадщини як виріб, що належить роботі відомих майстрів - ювелірів другої половини ХІХ - початку ХХ ст .Орієнтовна вартість раритету становить не  менше 10 тисяч гривень.

Серед переданих КРУ "Центральний музей Тавриди " цінностей також особливо виділяється самовар, виготовлений у період 1912-1918 рр. Цінну річ громадянин України збирався вивезти в Стамбул в травні цього року. У цей же музей передали виготовлену в Україні на початку 20 століття ( 1908-1926 рр.) сумочку кольчужного плетіння з срібла, яку разом з іншими цінностями наш співвітчизник намагався вивезти авіарейсом "Сімферополь - Тель-Авів ".

Представники митниці наголошують, що подібні речі підлягають обов'язковому письмовому декларуванню. На їх переміщення та вивезення з України встановлено заборони чи обмеження. 

Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.