На Луганщині знищують пам'ятку археології

На Луганщині екскаватором розрили територію пам’ятки археології та архітектури "Печери", які знаходяться у селищі Іванівка Антрацитівського району.

Про це повідомив народний депутат, голова підкомітету з питань охорони та популяризації культурної спадщини ВР Олександр Бригинець.

Повідомлення про руйнування надійшло від представника Українського козацтва в Луганській області.

В той же час, як стало відомо нардепу, межі охоронної зони пам’ятки не визначені та інформаційні дошки, які б вказували на приналежність даного об’єкта до пам’яток, не встановлено.

"Звичайно, винними в цій ситуації є не лише ті, хто розрив територію пам’ятки, адже незнання закону, як відомо, не звільняє від покарання за його порушення, але в першу чергу влада, яка не встановила таблички, які б вказували, що це територія пам’ятки, - зазначив Бригинець. - Тому карати треба не лише розривачів пам’ятки, а й владу, яка халатно ставиться до виконання покладених на неї обов’язків".

Нардеп звернувся до Генеральної прокуратури України з проханням вжити відповідних заходів прокурорського реагування направлених на виявлення порушників, які розрили прилеглу територію в безпосередній близькості від пам’ятки археології та архітектури "Печери" та розібратися у бездіяльності чиновників.

Пам’ятка археології "Печери" розташована у лісі під селом. В печерах знаходиться культовий комплекс - за попередніми висновками, місце поклоніння богам чи жертовник.

Як відомо, у травні 2013 року археологи Східноєвропейського університету ім.Даля виявили на Луганщині місце розташування літньої ставки хана Золотої Орди (орієнтовно XIV століття).

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.