Нищать вали Ізмаїльської фортеці, які штурмували козаки. ФОТО

На території середньовічної Ізмаїльської фортеці розгорнулося масштабне будівництво із застосуванням важкої будівельної техніки.

Повним ходом іде руйнування пам'ятника історії та археології XVI -XVIII ст., пише у блозі на УП кандитат історичних наук (Південноукраїнський національний педагогічний університет) Андрій Красножон.

"У прибережній частині, над Дунаєм, зрито вали і культурні шари найдавнішої частини цієї унікальної пам'ятки, - зазначає Красножон. - Пам'ятки, яка в кінці 18 ст. вважалася "Троєю Нового часу".

За словами історика, у XIX сторіччі фортецю вже намагалися зрівняти з землею - у відповідності з умовами мирної Паризької угоди 1856 року. Але тоді було лише знято озброєння, ліквідовані каземати і казарми, зник бастіон "Табія". але вали та рови (основну інфраструктуру укріплень) зберегли в колишньому вигляді, у відповідності з планами фортеці XVIII-XIX сторіч.

Місце, де знищують вали, позначене червоним

"Як вийшло, що два тижні бульдозер безперешкодно працює на валах біля Центрального пляжу і соборної мечеті XVII сторіччя, - питає науковець. - Як вийшло, що ці роботи "прогледіли" обласні органи охорони пам'яток та культурної спадщини ? І чи є висновок археологів за фактом попередніх охоронних розкопок на місці робіт?".

За словами Красножона, тільки кілька археологів з усього багатотисячного міста намагаються хоч щось робити, витягуючи стародавню кераміку з-під гусениць тракторів.

 У XVIIІ сторіччі фортецю Ізмаїл з боку Дунаю успішно штурмували козаки

"Гріш ціна всьому провінційному пафосу про "данину пам'яті російській спадщини", про Суворовськi подвиги, - наголошує історик. - Священна корова російської військової історії зарізана на очах у здивованої публіки іржавим ковшем екскаватора".

Як відомо, у жовтні 2012 року Андрій Красножон Андрій Красножон заявляв, що будівельні роботи, ініційовані комунальникам на території Білгород-Дністровської фортеці (Одеська область), знищують унікальний археологічний шар.

Ізмаїльська фортеця - укріплення Османської імперії, засноване у XV сторіччі на місці фортеці Генуезької торгівельної республіки.

У 1609 році захоплена разом із іншими чорноморськими фортецями турків козацьким десантом під керівництвом Петра Сагайдачного.

Під час війн Російської та Османської імперій XVIII-XIX ст. фортецю тричі успішно штурмувала російська армія, у складі якої було чимало українців. Особливо кровопролитним був другий штурм (1790 року), коли модернізовану турками фортецю захопили війська під командуванням Олександра Суворова. 

"Штурм Ізмаїла 1790 року". Картина Олексія Ківшенка (XIX cт.)

Особливо у цій операції відзначилися чорноморські козаки Антіна Головатого - майбутнього колонізатора Кубані.

Підрозділи Головатого штурмували фортецю з моря - якраз із того, боку, де зараз зривають вали. Перед цим козаки знищили артилерійські батареї на дунайських островах, потопили турецькі кораблі на Дунаї і захопили допоможіні турецькі укріплення довкола фортеці.

Дивіться також інші матеріали за темою "Фортеці"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.