Більшість українців не святкує 24 серпня

Майже половина українців сприймають День Незалежності як додатковий вихідний день.

Про це свідчить опитування агентства IFAK Institut, повідомляє УП.

82% знають, що 24 серпня святкують День незалежності. 14% булов важко відповісти на це питання. 2% вважають, що 24 серпня святкують день конституції і 2% - "щось інше".

45% українців сприймають день незалежності як додатковий вихідний день. 31% - вважають цей день одним з головних свят, а для 21% - день народження країни не має жодного значення, 1% - ніколи не чули про це свято, 2% - вагались відповісти.

При цьому 51% опитаних на Сході-Півдні вважають День незалежності просто вихідним. На Заході і в Центрі таких 39%.

Одним з головних державних свят вважають 46 жителів Заходу і Центру, тоді як на Сході і в Центрі так думають лише 19%.

44% вважають, що ситуація в країні за цей час змінилась на гірше. 28% вважають, що ситуація в державі після незалежності змінилась на краще. 19% вважають, що ситуація не змінилась, 9% вагались з відповіддю.

Тих, хто вважає, що ситуція змінилась на гірше більше на Сході і Півдні - 49%. Тих, хто думає, що ситуація змінилась на краще, більше на Заході і в Центрі - 37%.

Опитування проводилось в останню декаду липня. Було опитано 1000 респондентів в телефонному режимі. Похибка вибірки становить 3%. 

Як відомо, Київський міжнародний інститут соціології повідомляв, що за останні 20 років кількість прихильників державної незалежності України не падала нижче 56% (1994 рік). У 2011 році вона складала 83%.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.