АНОНС: лекція "Українське питання в Російській імперії"

Книгарня "Є" та видавництво "Laurus" запрошують на відкриту дискусію "Українське питання в Російській імперії", що відбудеться 23 серпня.

Під час дискусії обговорюватимуться такі питання:

– 150-річчя Валуєвського циркуляра: сучасні дебати в Україні;
– "Українське питання" в імперії Романових ХІХ – початку ХХ ст.: сучасний стан досліджень;
– Як "українець" переміг "малороса".

Учасники:

Алєксєй Міллєр — доктор історичних, провідний науковий співробітник ІНІСН РАН, професор Центрально-Європейского університету (Будапешт) и РДГУ (Москва). Автор та редактор низки книг з історії націоналізму в Російській імперії, особливо на її західних територіях: "Імперія Романових і націоналізм" (2006), "Західні окраїни Російської імперії" (2006), "Поняття про Росію: до історичної семантики імперського періоду" (2012). Викладав історію імперій і націоналізму в МДУ, РДГУ, ЦЄУ, Варшавському університеті, Києво-Могилянській академії, Манчестерському університеті.

Олексій Толочко – доктор історичних наук, член-кореспондент НАУ, завідуючий Центром досліджень історії Київської Русі Інституту історії України НАНУ. Викладав історію Східної Європи в Києво-Могилянській академії, Гарвардському університеті, Центрально-Європейському університеті.

Георгій Касьянов – доктор історичних наук, професор, завідувач відділу новітньої історії та політики Інституту історії України Національної Академії наук України. Дослідник історії України ХІХ–ХХ ст. Професор кафедри історії Києво-Могилянської академії.

Час і місце заходу: 23 серпня, 18:00. Київ, книгарня "Є" на вул. Лисенка, 3 (метро "Золоті Ворота")

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.