Вийшла "Історія кримських татар" у 4-ох томах

У Сімферополі в середу презентували чотиритомник "Історія кримських татар" російського вченого, члена Королівської Данської академії наук Валерія Возгріна.

Захід за участі кримських політиків, вчених і ветеранів кримськотатарського національного руху відбувся в приміщенні Кримського українського академічного театру, повідомляє Радіо Свобода.

Автор, кримчанин за походженням, назвав свою працю "Нариси етнічної історії корінного народу Криму". Дослідження охоплює період від древніх часів до 1940-х років.

У ньому містяться документи XV-XX сторіч із близько півтора десятка українських, російських та інших іноземних архівів, нариси зарубіжних істориків, які відвідували Крим, щоденники, листи, дорожні замітки мандрівників, дипломатів, лікарів, військових, живі історії кримських татар – сучасників і свідків описуваних історичних подій, публікації фахівців.

За словами Возгріна, він працював над книгою понад два десятиліття. На презентації автор сказав, що вважає своє дослідження "реставрацією історії кримських татар, яка існувала, але навмисно знищувалася".

У фінансуванні проекту взяли участь кілька тисяч пересічних кримчан, міжнародні фонди і кримські підприємці з-поміж кримських татар, а також московський бізнесмен, власник телеканалу АТР і низки кримських мас-медіа Ленур Іслямов [він також профінасував зйомки художного фільму "Хайтарма", про депортацію 1944 року - ІП].

Дивіться також інші матеріали за темою "Кримські татари"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.