Голова Держдуми хоче пам'ятник в Україні

Пам'ятники преподобному Сергію Радонезькому буде встановлено на Куликовому полі, а також у Білорусі, Україні й у Казахстані.

Про це повідомив голова Держдуми РФ Сергій Наришкін, інформує УНІАН із посиланням на РІА "Новості".

Голова Думи проанонсував будівництво під час обговорення з керівництвом Троїце-Сергієевої лаври підготовки до 700-річчя преподобного Сергія.

"У наших спільних планах - встановлення пам'ятника преподобному Сергію Радонезькому і Дмитру Донському на Куликовому полі... Ми плануємо встановити пам'ятники преподобному Сергію Радонезькому в чотирьох державах СНД - Росії, Білорусі, Україні й Казахстані", - сказав Наришкін.

Спікер Думи є головою опікунської ради благодійного Фонду духовної спадщини Сергія Радонезького.

Як відомо, у 2012 році фонд "регіонала" Едуарда Прутніка "Единьій мир" розгорнув активну діяльність із популяризації ідеї "відбудови" у Києві пам'ятника політичному діячу Російської імперії Петру Столипіну.

Сергій Радонезький (1321-1392) - московський церковний і політичний діяч родом із Ростова (нині - Ярославська область РФ), засновник та ігумен Троїце-Сергієвої Лаври під Москвою, святий преподобний РПЦ, чудотворець. Виступав за об'єднання руських земель під егідою Москви, сприяв централізаторським прагненням Дмитрія Донського.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.